Справа 688/2823/26
№ 2/688/2008/26
Окрема ухвала
10 листопада 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Березюк Н.П.,
за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
прокурора - Скрипнюк А.В. (в режимі відеоконференції),
позивача ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи- Богуш Ю.С.,
розглянувши у відкритому судловому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка долучила до позовної заяви висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради №03-28/2006 від 21.04.2026.
Згідно змісту вказаного документу орган опіки і піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 на підставі: акту обстеження умов проживання дитини; довідки УК «Житлофонд» про те, що відповідач із сім`єю не проживає, участі у вихованні дитини не приймає; довідки закладу, де навчається дитина, про те, що відповідач не звертався до закладу освіти з питань навчання, виховання сина, класні батьківські збори не відвідував, з класним керівником не контактував; розрахунку заборгованості відповідача зі сплати аліментів: заочне рішення суду від 21.07.2025, яким відповідача попереджено про необхідність змінити ставлення до сина.
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування суду пояснила, що службою у справах дітей здійснено перевірку умов проживання неповнолітньої дитини та встановлено, що, відповідач дійсно ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Такого висновку вони дійшли, заслухавши матір дитини, зібравши інформацію з навчального закладу та медичної установи. Ними встановлено, що відповідач не спілкується з сином, не цікавиться його навчанням, не відвідує батьківські збори, не сплачує аліментів на його утримання та має заборгованість. Їй відомо, що питання про позбавлення батьківських прав уже розглядалося судом. Суд відмовив у задоволенні позову та попередив відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини. Підтвердила, що орган опіки та піклування Шепетівської міської ради не здійснював контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків щодо дитини, оскільки відповідач проживає на території Судилківської територіальної громади, тому цим займався орган опіки і піклування за місцем проживання відповідача. Колеги повідомили, що з відповідачем не було проведено жодних заходів через його відсутність за місцем реєстрації місця проживання. Вказала, що відповідач не був присутній на засіданні органу опіки та піклування, бо їм не вдалося його повідомити через колег з органу опіки та піклування за місцем проживання відповідача. Колеги навідались за місцем проживання відповідача, але там перебувала лише його тітка. Вони не спілкувалися з батьками відповідача, не намагалися поспілкуватися з відповідачем по телефону, оскільки не мали відповідної інформації. Вже після засідання органу опіки та піклування до них звернулась матір відповідача, щоб з`ясувати інформацію про прийняте рішення. Також не заслуховували думку малолітньої дитини, оскільки позивачка заперечила проти опитування сина, щоб не завдати психологічної травми дитині, враховуючи, що на засідання присутні 8 осіб. Зазначила, що у мотивувальній частині висновку органу опіки та піклування від 21.04.2026 помилково зазначено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно дочки, це є виключно технічною помилкою. Також їй не відомо, чи отримував відповідач копію заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду від 21.07.2025, яким його попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання дитини, вона цього не з`ясовувала, це не було предметом обговорення на засідання органу опіки та піклування.
Суд відхилив висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , визнавши його не обґрунтованим та таким що не містить доводів про те, що позбавлення батьківських прав батька відповідатиме інтересам дитини, і яким чином внаслідок позбавлення відповідача батьківських прав забезпечуватимуться інтереси дитини.
Суд зазначає, що орган опіки та піклування - це уповноважений орган місцевого самоврядування, який створений для захисту прав, свобод і законних інтересів дітей. Орган опіки та піклування діє в інтересах дитини, щоб жодне рішення дорослих не призвело до втрати житла, майна чи сімейних прав дитини.
Висновок органу опіки та піклування про доцільність (або недоцільність) позбавлення батьківських прав є обов`язковим елементом судового процесу в Україні згідно зі ст. 19 Сімейного кодексу України. Отже суть цього документа полягає в тому, що це письмовий аналіз умов проживання дитини, її ставлення до батьків, поведінки самих батьків та обґрунтування того, чи відповідає позбавлення батьківських прав інтересам дитини.
Тому перед підготовкою такого висновку орган опіки та піклування проводить обстеження житлово-побутових умов; спілкується з дитиною (з урахуванням її віку); збирає характеристики та аналізує поведінку батьків.
Проте, складаючи висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , відповідні спеціалісти обмежилися лише обстеженням житлово-побутових умов, зібрали довідки з УК «Житлофонд», навчального закладу та медичної установи, які не є доказом того, що відповідач свідомо та злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а лише свідчать про те, що батько не проживає з дитиною, не контактує з вчителями та не бере участі в батьківських зборах, а також не супроводжує дитину до медичного закладу. При цьому відповідні спеціалісти не спілкувалися з дитиною, інтересів якої стосується складений органом опіки та піклування висновок, не аналізували поведінку його батька, не встановлювали його характеристик та не з`ясовували причини нехтування відповідачем батьківськими обов`язками.
Суд зауважує, що Конвенція про права дитини у статті 12 покладає на Держави-учасниці обов`язок забезпечити дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Право дитини бути поінформованим та висловити свою думку під час розгляду справи передбачає можливість отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; бути поінформованою про можливі наслідки реалізації цих думок і про можливі наслідки будь-якого рішення.
Суд зауважує, що дитині сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 13 років. Відмова позивачки, яка є матір`ю ОСОБА_4 від опитування дитини з метою висловлення ним своєї позиції, не може бути підставою для невиконання органом опіки та піклування обов`язку по забезпеченню права дитини бути поінформованим та висловити свою думку під час розгляду питання про надання висновку щодо доцільності чи не доцільності позбавлення батьківських прав його батька.
Так право дитини на таке опитування без завдання йому психологічної травми мало бути забезпечене шляхом створення для дитини умов, у яких вона може отримати зрозумілу для неї інформацію, висловити свою позицію в безпечній атмосфері та бути почутою під час прийняття рішення. Таке опитування дитини мають проводити кваліфіковані фахівці, щоб дитина висловила свою думку в найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння.
Суд зазначає, що дитину необхідно підготовити до процесу заслуховування, щоб забезпечити дитині розуміння того, що вона має право висловити свої погляди та що її погляди є важливими при прийнятті рішень в її інтересах. Для цього необхідно пояснити дитині мету зустрічі, хто буде присутній, як саме використовуватимуться її слова. При цьому використовувати зрозумілу для дитини мову, уникати юридичних або психологічних термінів, залучити психолога для підготовки дитини до розмови, щоб дитина сприймати обстановку в якій буде проводитися опитування як безпечну, не відчувала тиску чи страху.
Проте, орган опіки та піклування, не зважаючи на наявність обов`язку поспілкуватися з дитиною, врахував позицію матері дитини, не роз`яснив останній, що обстановка, де відбуватиметься взаємодія з дитиною, буде дружньою до дитини та склав висновок без заслуховування дитини.
Також орган опіки та піклування не вжив жодних заходів для інформування відповідача про засідання комісії, не запропонував йому висловити свою позицію, не з`ясував чи відомо йому про розгляд питання про позбавлення його батьківських прав, а також не провів аналізу його поведінки, не встановив його місце перебування та причини нехтування батьківськими обов`язками.
Згідно положень ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
За приписами частин 1, 2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними та запобігати неналежній поведінці сторін.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.
Складання необгрунтованого висновку органу опіки та піклування без спілкування з дитиною, яка досягла 13 річного віку та може висловити свою позицію, а також без повідомлення відповідача про засідання комісії по розгляду питання про доцільність позбавлення його батьківських прав, без отримання характеристик відповідача та аналізу його поведінки, суд визнає зловживанням процесуальними правами.
Частиною шостою статті 262 ЦПК України визначено, що окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
З метою подальшого запобігання зловживання органом опіки та піклування процесуальними правами, суд вважає за необхідне надіслати окрему ухвалу Шепетівському міському голові.
Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд
ухвалив:
Окрему ухвалу у справі 688/2823/26 направити Шепетівському міському голові
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена особою, якої вона стосується.
Апеляційна скарга на окрему ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня вручення повного тексту ухвали до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК