Ухвала № 141365311 у справі № 500/3361/26 від 02.11.2026

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3361/26

02 листопада 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружному адміністративному суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 у справі №500/3361/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 15.05.2026 №43, про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Визнано протиправним та скасовано наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №3170 від 15.05.2026 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізацїї. Визнано протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.06.26 №168 про зарахування ОСОБА_1 у списки особового складу. Зобов`язано командира Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

23.10.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення, в якій представник просить:

роз`яснити порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі № 500/3361/26 у частині зобов`язання командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби, а саме зазначити, на підставі якого конкретно пункту та якої частини статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має бути здійснено таке звільнення.

В обґрунтування вказаної заяви, зазначив, що в резолютивній частині цього рішення не конкретизовано, за яким саме пунктом та якою частиною ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має відбутись звільнення військовослужбовця. Без визначення судом конкретної правової підстави, командир військової частини позбавлений юридичної (правової) можливості належним чином сформулювати та видати наказ про звільнення, який би відповідав вимогам діючого законодавства України та не містив ознак кадрового порушення. Окрім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем з осіб офіцерського складу.

02.11.2026 від представника позивача до суду надійшло заперечення на дану заяву.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз`ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.

Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз`яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.

Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Верховним Судом у постанові від 14 липня 2026 року у справі №2а-7843/10/1370 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Верховний Суд у постанові від 14 березня 2024 року у справі № 380/15190/22 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Проаналізувавши рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2026 року у справі №500/3361/26 у взаємозв`язку з мотивами поданої відповідачем заяви про його роз`яснення, суд доходить висновку, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цього рішення суду.

Розглядаючи подану заяву суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду від 14 серпня 2026 року у справі №500/3361/26 викликають труднощі в їх розумінні.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити власне не саме рішення, а необхідність вчинення відповідачем певних дій на його виконання.

Суд звертає увагу, що порушені заявником у заяві питання фактично полягають у наданні юридичної консультації, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору КАС України, оскільки суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз`яснення та консультацій. При цьому, дані питання не були предметом розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3361/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішення суду у даній справі набрало законної сили 30.09.2026.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що питання які викладено у заяві про роз`яснення судового рішення не були спірними та не досліджувались судом під час розгляду справи. При виконанні рішення боржник зобов`язаний дотримуватись положень законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, заява про роз`яснення судового рішення від 14 серпня 2026 року у справі №500/3361/26 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення від 14 серпня 2026 року у справі №500/3361/26.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 02 листопада 2026 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.