Ухвала № 141372795 у справі № 644/9541/26 від 10.11.2026

Справа № 644/9541/26

Провадження № 2-сз/638/208/26

УХВАЛА

10 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Заявник, ОСОБА_1 ), представник - адвокат Мазепа Г.Б., звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова із заявою, у якій просить розглянути питання про повернення АО «Мазепа та партнери» фактично сплачений судовий збір в сумі 2129,92 грн за позовом АО «Мазепа та партнери».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 13.10.2026 у справі №644/9541/26 заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.

Розглянувши зазначену заяву, суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Ухвалою від 02.10.2026 у справі №644/9541/26 суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 , оскільки остання не усунула недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Так, в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що Представник Позивача звернувся із заявою про усунення недоліків, до якої долучив ордер серії АХ №1362485 від 22.09.2026 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Харкова, договір про надання професійної правничої допомоги від 25.02.2026 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також повідомив, що судовий збір за заявленими позовними вимогами, відповідно до квитанції №520 та №521, сплачено АО «Мазепа та партнери», але в інтересах ОСОБА_1 , та просить прийняти ці квитанції в якості доказу сплати судового збору у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

У квитанціях в графі "призначення платежу" зазначено, що судовий збір сплачено за позовом АО "Мазепа та партнери", жодної інформації що судовий збір сплачено за звернення із позовом ОСОБА_1 не міститься.

Законодавством не передбачено можливості суду зарахувати сплачений судовий збір за подання однієї позовної заяви в якості сплати судового збору за подання іншої позовної заяви, отже додані Позивачем платіжні інструкції (де зазначено що судовий збір сплачено за позовом АО "Мазепа та партнери") не є належним доказом сплати судового збору за цією позовною заявою і саме тому позовну заяву було повернуто без розгляду.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували сплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі, зазначеному в клопотанні про його повернення, що унеможливлює задоволення заяви про повернення судового збору.

Керуючись частиною другою статті 133 ЦПК України, пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Малахова