Постанова № 141373612 у справі № 160/14035/26 від 10.11.2026

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/14035/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року (суддя М.В. Бондар) у справі № 160/14035/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови і наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно щодо взяття на облік як військовозобов`язаного, направлення на військово лікарську комісії для визначення придатності до військової служби, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК 24.04.2026 та призову на військову службу по мобілізації позивача;

- визнати протиправною та скасувати довідку від 24.04.2026 №2026-0424-1515 3786-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 анулювати в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо взяття на облік як військовозобов`язаного та про результати ВЛК від 24.04.2026 відносно позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повернути статус невійськовозобов`язаного громадянина України позивача та внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірних відомостей стосовно результатів медичного огляду 30.06.2017 року «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та виключення з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пп.3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 03.07.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2026 №1571-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині, що стосується позивача;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2026 №145 щодо призначення позивача на посаду стрільця відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача та виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2017 позивач виключений з військового обліку, про що внесені відповідні записи у військово-обліковому документі. 24.04.2026 позивач був примусово доставлений до приміщення ТЦК та СП та під примусом пройшов медичний огляд ВЛК, який був проведений формально з порушенням процедури направлення та проведення медичного огляду та обстеження, а саме, без відібрання в нього підпису в журналі реєстрації направлень, за дуже короткий час, без належного огляду та необхідних досліджень, а також без урахування його зауважень на проблеми зі здоров`ям та статус невійськовозобов`язаного у зв`язку з виключенням з військового обліку за станом здоров`я як непридатного до військової служби. Позивач зауважує, що він не був ознайомлений з постановою ВЛК від 24.04.2026 та цього ж дня мобілізований на військову службу до ВЧ НОМЕР_1 . Позивач вважає, що дії ТЦК та СП щодо взяття на облік, направлення на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби та призову на військову службу по мобілізації позивача, наказ 25.04.2026 №1571-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині, що стосується позивача та пункт 2 наказу (по стройовій частині) від 25.04.2026 №145 щодо призначення позивача на посаду стрільця та зарахування його до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 вчинені з порушенням норм чинного законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач скористався визначеним Положенням № 402 порядком адміністративного оскарження постанови військово-лікарської комісії, звернувшись до вищестоящої військово-лікарської комісії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії щодо визначення придатності позивача до проходження військової служби.

Суд першої інстанції зауважив, що оскільки судом не встановлено підстав для визнання протиправною та скасування постанови у формі довідки військово-лікарської комісії, від 24.04.2026 № 2026-0424-1515 3786-0, відсутні й правові підстави для задоволення похідних позовних вимог.

Суд першої інстанції вказав, що наказ від 25.04.2026 №1571-М про призов на військову службу за мобілізацією позивача вже реалізований, а його скасування не матиме наслідком звільнення позивача із військової служби.

Чинне законодавство не передбачає можливості звільнення зі служби шляхом скасування наказу про призов, оскільки після фактичного призову та початку проходження служби правовий статус особи визначається нормами, що регулюють порядок проходження та припинення військової служби, а не актами про призов.

Суд першої інстанції встановив, що наказ від 25.04.2026 №145 є виконаними з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до командування ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби.

Суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів не є належним та ефективним способом захисту у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки їх задоволення не матиме наслідком поновлення правового становища позивача, яке існувало до прийняття цих актів.

Суд першої інстанції звернув увагу, що вимоги, спрямовані на вирішення питання про звільнення позивача з військової служби в межах цієї справи, не підлягають задоволенню, оскільки зазначене питання має вирішуватися у порядку, встановленому законодавством, після звернення позивача до командира військової частини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

11.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому позивач просив вирішити по суті позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на облік як військовозобов`язаного, направлення на військово-лікарську комісії для визначення придатності до військової служби, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК 24.04.2026 та призову на військову службу по мобілізації позивача.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на облік як військовозобов`язаного, направлення на військово-лікарську комісії для визначення придатності до військової служби, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК 24.04.2026 та призову на військову службу по мобілізації позивача - відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що позивача в автоматичному порядку правомірно взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 14.03.2026 згідно Порядку № 932. Направлення позивача на медичний огляд до ВЛК здійснено у відповідності до норм Положення №402.

Судом першої інстанції з`ясовано, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про проходження позивачем військо-лікарської комісії 24.04.2026 здійснено уповноваженою особою ВЛК та перебуває поза межами повноважень ТЦК та СП.

Суд першої інстанції вказав, що оскаржувані позивачем дії ТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу по мобілізації вчинені в межах наданих ТЦК та СП повноважень, а тому правові підстави для визнання їх протиправними відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно відомостей у тимчасовому посвідченні №2115/4 позивач з 2017 року виключений з військового обліку. Зауважує, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 не було законних підстав для взяття позивача на військовий облік не за його офіційно зареєстрованою адресою проживання. Вказує, що медичний огляд ВЛК позивача у спірному випадку проведено формально та поверхнево, з порушенням процедури огляду та обстеження. Зазначає, що відповідачами обставина виключення позивача з військового обліку як непридатного до військової служби визнається. Звертає увагу, що згідно ст.37 Закону №2232 особа, яка була виключена з обліку втрачає статус військовозобов`язаного та не може бути призвана на службу без відновлення статуту військовозобов`язаного у встановленому законом порядку. Звертає увагу, що наявність у позивача права ініціювати проведення повторного медичного огляду не може позбавляти позивача оскаржувати незаконну постанову ВЛК. Вказує, що обстеження позивача у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, що передбачено п.3.3 розділу ІІ Положення №402, у спірному випадку не здійснено, докази обстеження відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно з копією тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 03.07.2017, виданого військовозобов`язаному ОСОБА_1 , він прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України.

У посвідченні міститься відмітка про те, що 30.06.2017 військовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно витягу з ІНФОРМАЦІЯ_6 з 18.11.2016 по 28.08.2018, копія якого надана ІНФОРМАЦІЯ_7 до відзиву на позов, ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з постановленням діагнозу «Міопія високого ступеню обох очей» (протокол №43 від 30.06.2017).

Згідно інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_8 на адвокатський запит, позивача:

взято на військовий облік 12.10.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_9 «Переданий з обліку призовників»;

взято на військовий облік 14.03.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_9 «Інший випадок» - знято з військового обліку 25.04.2026 вибув у зв`язку із: (абз.3 п.2 ч.5 ст.37) (Мобілізація) які призвані чи прийняті на військову службу.

24.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 видано направлення №7162678, адресоване голові ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо визначення придатності позивача до військової служби.

Згідно з постановою військово-лікарської комісії, оформленою у вигляді довідки, від 24.04.2026 №2026-0424-1515-3786-0 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 позивача.

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

К29. Хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії.

Н52.1, Н52.2. Міопія високого ступеню (у sph - 11,0Д правого ока, у - 7,5Д лівого ока) з астигматизмом.

На підставі статей 52в, 30б графи II розкладу хвороб, графи ТДВ, позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 25.04.2026 №1571-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2026 №145 рядового позивача призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_8 призначено на посаду стрільця відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти 1 батальйону охорони, ВОС - 100915Т; з 25.04.2026 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення; з 26.04.2026 зараховано на продовольче забезпечення в частині за нормою № НОМЕР_3 - загальновійськова.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.206 №146 солдат позивач стрілець відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти 1 батальйону охорони, з 26.04.2026 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ; з 26.04.2026 призупинено виплату грошового забезпечення; з 27.04.2026 виключено з продовольчого забезпечення в частині за нормою №1 - загальновійськова та речового забезпечення.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , протиправними довідку ВЛК, накази ІНФОРМАЦІЯ_5 і військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, неправомірність призову на військову службу під час мобілізації позивач, насамперед, пов`язує з неправомірністю поновлення його на військовому обліку у статусі військовозобов`язаного як особу, яку раніш було виключено з такого обліку як непридатну до військової служби через хворобу.

З метою надання оцінки таким аргументам позивача та правомірності поновлення позивача на військовому обліку, слід визначитися з тим, кого закон визнає військовозобов`язаним.

Згідно із п.9 ч.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

У свою чергу, ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Отже, військовозобов`язаними визнаються особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави та придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Як значено вище, у 2017 році позивача виключено з військового обліку як непридатного до проходження військової служби через хворобу.

Частиною 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на 2017 рік) визначено підстави виключення з військового обліку, а саме пунктом 3 даної частини передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

Отже, Закон № 2232-ХІІ, як в редакції станом на час виключення позивача з військового обліку так і станом на час виникнення спірних відносин, передбачав таку підставу для виключення з військового обліку як непридатність до військової служби.

Як зазначено вище, 30.06.2017 військовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується записом в тимчасовому посвідчення №2115/4 від 03.07.2017 та витягом з Книги засідань позаштатної ВЛК Шевченківського РВК.

У спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_7 не було надано доказів, що поновлюючи позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, у відповідача існували підстави вважати, що за станом здоров`я позивач придатний до військової служби. Висновків ВЛК з цього приводу, станом на час поновлення позивача на військовому обліку, відповідачем надано суду не було.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що Закон № 2232-ХІІ не передбачає можливості поновлення на військовому обліку осіб, яких було виключено з такого обліку у встановленому законом порядку як непридатних до військової служби.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про правомірність дій відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку, виходив з того, що позивача поновлено на військовому обліку на виконання постанови КМУ №932 від 16.08.2024, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яким, зокрема, передбачено те, що взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

З приводу таких висновків суду першої інстанції слід зазначити те, що згідно інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_8 (про що зазначено вище), позивача «вперше» було поновлено на військовому обліку 12.10.2022, тобто до прийняття постанови КМУ №932.

Стосовно можливості застосування постанови КМУ №932 у спірному випадку, слід зазначити і те, що вказана постанова Уряду стосується призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але позивач не відносився до вказаної категорії осіб, так як був виключений з військового обліку у 2017 році через непридатність до проходження військової служби.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_7 не було доведено правомірності поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного.

Згідно ст.39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно ст.22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Згідно п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 25.04.2026 №1571-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до ВЧ НОМЕР_1 .

Колегія суддів зауважує, що наказ від 25.04.2026 №1571-М, в частині призову позивача на військову службу та відправлення до ВЧ НОМЕР_1 , є протиправним та підлягає скасуванню, адже згідно п.81 Порядку №560 наказ про призов на військову службу оформлюється керівником ТЦК та СП стосовно військовозобов`язаного або резервіста, проте позивач з 2017 року втратив статус військовозобов`язаного та протиправно був поновлений на обліку як військовозобов`язаний ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Колегія суддів вважає, що у спірному випадку ефективним захистом порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за наслідками порушення щодо призову позивача на військову службу.

За цих обставин, є також протиправним п.2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2026 №145, яким позивача призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_8 призначено на посаду стрільця відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти 1 батальйону охорони, ВОС - 100915Т, з 25.04.2026 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, адже наказ командира ВЧ НОМЕР_1 №145 є похідним від протиправного наказу ТЦК та СП від 25.04.2026 №1571-М.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача також наявні підстави зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби та виключи зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Стосовно визнання протиправною та скасування довідки від 24.04.2026 №2026-0424-1515 3786-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно позивача.

Так, суд першої інстанції в цілому правильно виходив з того, що у відповідності до Порядку №402 постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП можуть бути оскаржені за підпорядкованістю до вищестоящої військової-лікарської комісії, а не до суду.

Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 встановлює, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку (абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).

Посилання представника позивача в додаткових поясненнях від 02.11.2026 на постанову Верховного Суду від 15.10.2026 у справі №440/2634/25, як на обгрунтування можливості оскарження в судовому порядку постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 24.04.2026 №2026-0424-1515 3786-0, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у вказаній постанові Верховним Судом зроблені висновки щодо можливості оскарження в судовому порядку постанови ВЛК обласного рівня, а не постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає наявними підстави для скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 24.04.2026 №2026-0424-1515 3786-0, з таких підстав.

Так, чинне законодавство, зокрема, Порядок №402, не передбачає повноважень ТЦК та СП щодо повторного направлення на ВЛК осіб, які були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби через хворобу, що підтверджено відповідним висновком раніш проведеної ВЛК.

Єдиний випадок можливості повторного огляду ВЛК осіб, визнаний непридатних до військової служби, передбачений п.3.3 глави 3 розділу ІІ Порядку №402 - особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов`язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатка 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатка 1 до цього Положення.

І цей випадок стосується, осіб звільнених з військової служби, визнаних непридатними до військової служби, за місцем перебування на військовому обліку (у спірному випадку, як зазначено вище позивача було виключено з військового обліку), а найголовніше такий огляд проводиться не за рішенням (направленням) ТЦК та СП, а за направленням лікаря - члена ВЛК районного, міського ТЦК та СП (чого у спірному випадку місця не мало).

Отже, дії щодо направлення ТЦК та СП для проведення ВЛК та проведення ВЛК у спірному випадку суд апеляційної інстанції визнає неправомірним, наслідком чого є скасування постанови ВЛК, яка прийнята за наслідками проведення ВЛК.

Щодо заявлених вимог про зобов`язання ТЦК та СП внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Обергі» достовірних даних щодо статусу позивача.

Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі Закону №1951) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.

Згідно ст.1 та 2 цього закону Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону №1951 основними засадами ведення Реєстру є зокрема обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст.5 Закону №1951 органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно із п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №559 від 16.05.2024, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа", а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Пунктом 2 постанови КМУ №559, якою затверджено вказаний Порядок, установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Отже, приймаючи до уваги те, що військовий облік ведеться на підставі військово-облікових документів, а у військово-обліковому документі (тимчасове посвідчення №2115/4 від 03.07.2017) позивача зазначена інформація про виключення останнього з військового обліку, то у Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів повинна бути відображена саме інформація, яка зазначена у військово-обліковому документі позивача.

За цих обставин, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає, що з метою належного захисту прав позивача наявні підстави зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані стосовно позивача, які відповідають відомостям у тимчасовому посвідченні позивача №2115/4 від 03.07.2017 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та додаткового рішення суду, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року у справі № 160/14035/26 - скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 для проходження військової лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК 24.04.2026.

Визнати протиправною та скасувати довідку від 24.04.2026 №2026-0424-1515 3786-0 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані стосовно ОСОБА_1 , які відповідають відомостям у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №2115/4 від 03.07.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.04.2026 №1571-М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2026 №145 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду стрільця відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключи зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров