Ухвала № 141374874 у справі № 400/12364/25 від 10.11.2026

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

У Х В А Л А

10 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 400/12364/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2026 року у справі № 400/12364/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд :

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення за весь час недоплати по сумі компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток з дня звільнення із лав ЗСУ 05.07.2025 року по день фактичного розрахунку (період не більше 6 місяців).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 року внесено виправлення до пункту першого резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2026 року у справі № 400/12364/25 шляхом заміни помилково вказаного «задовольнити» на вірне - «задовольнити частково» та викласти його у наступній редакції:

« 1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) - задовольнити частково».

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2026 року в справі №400/12364/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення за весь час недоплати по сумі компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток з дня звільнення із лав ЗСУ з 06.07.2025 року по день фактичного розрахунку (у межах встановленого законом строку).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення за весь час недоплати по сумі компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток з дня звільнення з 05.07.2025 року по день фактичного розрахунку (період не більше 6 місяців). Прийнято у цій частині нове судове рішення, яким зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середньоденне грошове забезпечення за весь час недоплати по сумі компенсації за невикористані ним дні оплачуваних відпусток з дня звільнення з 05.07.2025 року по день фактичного розрахунку (період не більше 6 місяців). У іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року - залишено без змін.

19.10.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій заявник просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк 20 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зважаючи на те, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено обов`язковість розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача у письмовому провадженні.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи заяви, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Питання, пов`язані зі здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382-3823 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час ухвалення рішення у справі.

Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Суд звертає увагу позивача, що на час розгляду справи ним не надано обґрунтованих доказів та не наведено обставин, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 370, 382, 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2026 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька