Постанова № 141377992 у справі № 600/6012/25 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/6012/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

10 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа №600/6012/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - відмовлено повністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що полягає у не винесенні рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 вересня 2025 року про перерахунок пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 вересня 2025 року та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому законом порядку, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому, позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №600/6012/25-а, де заявник просив у межах судового контролю перевірити виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області обов`язку щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.09.2025 та прийняття відповідного рішення у встановленому законом порядку з урахуванням висновків суду, зокрема щодо дотримання меж компетенції, фактичного проведення повторного адміністративного провадження, повноти встановлення обставин, безпосереднього дослідження доказів, мотивування, а також належного оформлення, реєстрації, підписання та доказової ідентифікації адміністративного акта від 31.07.2026.

Відповідно до ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням (ухвалою від 01 вересня 2026 року), позивач подав апеляційну скаргу. Зокрема, з указаною ухвалою апелянт не погоджується, вважає її передчасною, такою, що постановлена з істотним порушенням норм процесуального права та з порушенням установленого законом порядку та послідовності здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. На думку скаржника, суд першої інстанції фактично встановив повне виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 до подання відповідачем звіту, який цей самий суд зобов`язав його подати ухвалою від 24.08.2026, до спливу встановленого для цього 30-денного строку та без розгляду звіту за правилами статей 382-2, 382-3 КАС України. Вважає, що оскаржувана ухвала створює внутрішньо суперечливу процесуальну ситуацію.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 14 КАС України, встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18.

Верховний Суд в ухвалі від 18.04.2022 у справі №754/12702/14-а дійшов висновку, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов: рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Головне управління повідомило суд першої інстанції, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 виконано в повному обсязі, оскільки заяву позивача від 03.09.2025 повторно розглянуто, та за результатами її розгляду прийнято відповідне рішення у встановленому законом порядку, про що позивачу направлено відповідні листи від 04.08.2026 №2400-1711-8/30779 та від 12.08.2026 № 2400-1711-8/32065 на електронну адресу та поштовим відправленням.

Таким чином, Головним управлінням вчинено дії, безпосередньо передбачені резолютивною частиною постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026, а саме: повторно розглянуто заяву позивача та прийнято за результатами її розгляду відповідне рішення.

Колегія суддів зауважує, що обов`язок Головного управління виконати судове рішення не слід ототожнювати з обов`язком прийняти рішення, зміст якого відповідає бажаному для позивача результату, якщо такий обов`язок прямо не встановлений судовим рішенням.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 не визначено, що за результатами повторного розгляду заяви позивачу має бути проведено перерахунок пенсії, а зобов`язано Головне управління саме повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, сама по собі незгода позивача з рішенням Головного управління від 31.07.2026 та його змістом не свідчить про невиконання постанови суду, а доводи заявника щодо необхідності перевірки меж компетенції відповідача, повноти встановлення обставин, дослідження доказів, мотивування, оформлення, реєстрації та підписання рішення від 31.07.2026, фактично спрямовані не на встановлення факту невиконання постанови суду, а на перевірку правомірності нового рішення Головного управління, прийнятого за результатами її виконання.

Разом з тим, здійснення такої перевірки виходить за межі повноважень суду при розгляді питання щодо виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026, оскільки предметом судового контролю у цьому випадку є саме встановлення факту виконання Головним управлінням визначеного судовим рішенням обов`язку, зокрема повторно розглянути заяву позивача від 03.09.2025 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.

Позивачем не наведено достатніх доводів та не надано доказів, які б свідчили, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або, що відповідач ухилявся від виконання рішення суду у цій справі чи створював перешкоди для його виконання.

Отже, судовим розглядом встановлено, що рішення суду ухвалене у даній справі виконано відповідачем без порушення.

Варто зазначити, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов`язком суду. В свою чергу, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність обставин умисного невиконання відповідачем рішення суду та необхідність встановлення судового контролю у спосіб, передбачений ст. 382 КАС України.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.