ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 500/5164/25 пров. № А/857/9663/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дерех Н.В.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернополі 09 січня 2026 року, повне судове рішення складено 09 січня 2026 року, у справі № 500/5164/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр Тернополя» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
В С Т А Н О В И В :
01.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр Тернополя» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, просило: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області №13056393/40464994 від 08.07.2025, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістичний центр Тернополя» №11 від 31.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Суд першої інстанції вказав, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Суд першої інстанції вказав, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкової накладної та наявність підстав для її реєстрації після зупинення, тому направлення комісією повідомлення не обумовлено легітимною метою, а прийняте комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, на переконання суду, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як таке, що протиправно обмежує право платника на реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС України у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року та в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причини такого зупинення. Скаржник вказує, що квитанція є технічним повідомленням, яке інформує про сам факт зупинення реєстрації податкової накладної. Скаржник зазначає, що податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. Скаржник вказує, що платник податку є обізнаним з тим, по якій саме господарській операції зупинено податкову накладну та які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону №996 підтверджують факт господарської операції. Скаржник зазначає, що направлення комісією регіонального рівня повідомлення є не проявом формалізму чи безпідставного обмеження прав платника податків, а реалізацією передбаченого законодавством механізму з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин господарської операції. Скаржник звертає увагу, що ТОВ «Логістичний центр Тернополя» не було надано посвідчення водіїв, які здійснювали перевезення вантажів по операціях, по яких зупинено реєстрацію податкової накладної та які зазначені в наданих товарно-транспортних накладних. Також вказує, що документи без обов`язкових реквізитів не є первинними документами в силу приписів закону та надання таких документів додатково підтверджує ризиковість здійснення операції.
Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказує, що якби відповідачем було вказано недоліки на стадії подання пояснень чи додаткових пояснень, то ми б одразу надали накладні на реалізацію товару між ТОВ «ГІГ-АНТ» та покупцем (клієнтом) з відмітками клієнтів про отримання товару на підтвердження дійсності і реальності операції з перевезення товарів. Зазначає, що поданими відповідачу документами ми в повній мірі розкрили зміст господарської операції з перевезення товарів.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2021 між ТОВ «Логістичний центр Тернополя» та ТОВ «ГІГ-АНТ» укладено Договір про надання транспортних послуг №2, відповідно до умов якого ТОВ «Логістичний центр Тернополя» зобов`язується надавати транспортні послуги з перевезення вантажів згідно заявок ТОВ «ГІГ-АНТ».
За наслідками виконання договору про надання транспортних послуг №2 від 01.01.2021 ТОВ «Логістичним центром Тернополя» складено, виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №11 від 31.12.2024.
Однак реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а тому Товариству запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На вимогу контролюючого органу Товариство 27.06.2025 надав повідомлення №1, в якому містилися пояснення та копії документів щодо проведення господарських операцій.
01.07.2025 контролюючий орган надав повідомлення № 13031982/40464994 про необхідність подання додаткових пояснень та /або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної якому зазначалося, що для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної необхідно додатково надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів; інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково надати реєстр перевезень; ОСВ по 361 та 631 рахунках, картки складського обліку запасів; посвідчення водіїв; акти звірки взаєморозрахунків з контрагентами.
На вимогу контролюючого органу позивач 02.07.2025 надав повідомлення, в якому містилися додаткові пояснення та надано реєстри перевезень за жовтень, листопад та грудень 2024 року, ОСВ 361 за жовтень, листопад та грудень 2024 року; ОСВ 631 за жовтень, листопад та грудень 2024 року; картки обліку запасів по рах 203 за жовтень, листопад та грудень 2024 року: картки обліку запасів по рахунку 207 за жовтень, листопад та грудень 2024 року; посвідчення водіїв; акти звірок із контрагентами. B y y За результатами розгляду поданих пояснень та документів Головним управлінням ДПС Тернопільській області 08.07.2025 прийнято рішення №13056393/40464994 про відмову реєстрації податкової накладної, у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної податковій накладній, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. В додатковій інформації вказано, що платником не надано посвідчення водія по працівниках, які здійснювали перевезення по операціях, по яких зупинено реєстрацію ПН; не надано картки складського обліку запасів; надані ОСВ складено з порушенням законодавства.
Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, Товариство звернулось з цим позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкової накладної контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Пунктом 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, (далі - Порядок №520) встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство 27.06.2025 подало повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.
Комісія ГУ ДПС в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 01.07.2025 прийняла повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №13031982/40464994.
Відповідно до вказаного повідомлення, у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання /придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо придбання товарів, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У графі «Додаткова інформація» зазначено: «Додатково надати реєстр перевезень; ОСВ по 361 та 631 рахунках; картки складського обліку запасів; посвідчення водіїв; акти взаєморозрахунків з контрагентами».
Після цього, 02.07.2025 позивач подав повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариство вказувало, що для здійснення статутного виду діяльності ТОВ «Логістичний центр Тернополя» орендує ремонтно-механічну майстерню площею 694,9 кв. м., що розташована за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 24В у ТОВ «АНТ» (ЄДРПОУ 30345109) за договором № 01/12/17 від 01.12.2017. Орендодавець є платником податку на загальній системі оподаткування та є власником даних приміщень.
Також зазначало, що в спірному періоді було закуплено запчастин до автомобілів, податкові накладні на поставку зареєстровані ЄРПН. Доставку до роздрібних контрагентів покупців, а саме магазинів, лотків і т.д., товариство здійснює на власних вантажних автомобілях, згідно з Договором про надання транспортних послуг № 2 від 01.01.2021, укладеним між ТОВ «ГІГ-АНТ». Всі автомобілі проходять Технічний контроль та страхування і визнані технічно справними.
Головне управління ДПС у Тернопільській області у апеляційній скарзі вказує, що у ТОВ «Логістичний центр Тернополя» відсутня на час подання податкової накладної на реєстрацію врахована таблиця даних платника податку по коду УКТ ЗЕД - 49.41.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що пунктами 12, 14 Порядку №1165 визначено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таким чином, подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку.
Також Головне управління ДПС у Тернопільській області зазначає, що в більшості товарно-транспортних накладних, які були надані позивачем на розгляд комісії контролюючого органу не було зазначено інформації щодо особи хто одержав вантаж (посада, ПІБ, підпис), відсутня інформація в графі водій-експедитор (посада, ПІБ, підпис), відсутній підпис того хто дозволив відпуск вантажу, відсутня інформація про параметри транспортного засобу (він-код, рік випуску, габарити автомобіля, вага автомобіля, підпис відповідальної особи (перевізник або водій). У всіх наданих товарно-транспортних накладних відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні роботи та підпис відповідальної особи у цій графі (перевізник або водій). Також, контролюючим органом виявлено, що ТОВ «Логістичний центр Тернополя» не було надано посвідчення водіїв, які здійснювали перевезення вантажів по операціях, по яких зупинено реєстрацію податкової накладної. Надані ТОВ «Логістичний центр Тернополя» оборотно-сальдові відомості не містять печатки юридичної особи та підпису уповноваженої особи підприємства, що свідчить про сумнівність інформації, яка зазначена в оборотно-сальдових відомостях, а також про відсутність їх належного оформлення.
Суд апеляційної інстанції такі аргументи вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем були надані відповідачу пояснення та копії документів, що складені під час здійснення господарської операції.
В той же час, як це слушно зауважив суд першої інстанції, квитанція податкового органу не містить конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації.
Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказані в апеляційній скарзі недоліки не були зазначені контролюючим органом на стадії подання пояснень чи додаткових пояснень.
Товариство надало документи, які мали безпосереднє відношення до накладної, яка подавалась на розблокування, та додатково вимагались контролюючим органом.
При цьому, оборотно-сальдові відомості подавались за електронним цифровим підписом директора Товариства, що спростовує аргументи скаржника про їх неналежне оформлення.
До того ж, у справах щодо так званого «перевищення залишків» ключовим є саме зіставлення обсягів придбання та постачання товару, що підтверджується первинними документами та податковими накладними.
У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Вказану правову позицію Верховний суд підтримав також і у постановах від 23.02.2023 у справі №420/9924/20, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.
Також необхідно враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, згідно з яким суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Товариство надіслало контролюючому органу вичерпні пояснення та копії документів, що підтверджують правомірність формування спірної податкової накладної та обґрунтував необхідність реєстрації контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Більше того, контролюючим органом не здійснено жодного аналізу співвідношення обсягів придбання та реалізації товару, не наведено відповідних розрахунків та не спростовано дані первинних документів, що свідчить про формальний характер застосування критерію ризиковості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Зважаючи на наведену в межах рішення суду практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, досліджені судом обставини в розрізі комплексного аналізу наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, підтверджують вище по тексту судового рішення висновки про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації спірної податкової накладної.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий орган не довів правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є ДПС України.
При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.
Частинами 2 та 4 статті 245 КАС України визначено повноваження суду щодо можливості прийняття рішення з приводу зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернуся.
Позаяк, на підставі зібраних у справі доказів судом першої інстанції не встановлено обставин, які унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, з чим погоджується суд апеляційної інстанції; відповідачем в свою чергу на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України таких обставин не доведено.
При цьому, як убачається з матеріалів справи та наведених положень законодавства позивачем при складанні податкової накладної в повній мірі дотримано приписи норм ПК України, а відтак прийняття такого рішення щодо реєстрації податкової накладної виключає право відповідача діяти на власний розсуд.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на ДПС України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не є втручанням у його дискреційні повноваження.
За таких обставин, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування цього рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її подання, як це правильно дійшов висновку суд першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі № 500/5164/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний