Ухвала № 141379966 у справі № 160/1708/26 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 160/1708/26

адміністративне провадження № К/990/47765/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Жука А.В., Радишевської О.Р.,

перевіривши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі № 160/1708/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 27.02.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з 27.02.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 01.06.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з 01.01.2023 по 01.06.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі №160/1708/26 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись із додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026, військова частина НОМЕР_1 13.10.2026 засобами поштового зв`язку направила касаційну скаргу до Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Щодо оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 Суд зазначає таке.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже процесуальний закон визначає можливість оскарження рішення суду першої інстанції лише після його перегляду у апеляційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач ставить питання щодо перегляду додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026, яке не було предметом перегляду у апеляційному порядку, що виключає можливість оскарження такого додаткового рішення суду першої інстанції у касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі № 160/1708/26 відсутні.

Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

За правилами частин першої та другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

За правилами статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя).

Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.

Так, звертаючись із апеляційною скаргою на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі № 160/1708/26 скаржник пропустив строк звернення до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 11.08.2026 Третій апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишив без руху, запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та відповідних підтверджуючих доказів за наявності.

У межах строку, установленого апеляційним судом, вимоги ухвали від 11.08.2026 апелянтом не виконано.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 відмовлено.

Отже, вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки у встановлений судом процесуальний строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску до суду не подано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на наведене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав неподання скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

За такого правового врегулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі № 160/1708/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі № 160/1708/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук О.Р. Радишевська