ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 640/7441/20
адміністративне провадження № К/990/41991/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №640/7441/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Кравченко Є.Д.),
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-Трейд-Інвест" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.10.2019 №013837407, № 014575407 та від 12.02.2020 №046227407.
Позов подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 30.03.2020. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7441/20.
У подальшому матеріали справи за належністю скеровано до Київського окружного адміністративного суду, звідки передано Хмельницькому окружному адміністративному суду, який ухвалою від 07.04.2025 прийняв справу до провадження, а ухвалою від 03.06.2025 передав її до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 справу прийнято до розгляду.
01.09.2025 Головне управління ДПС у м. Києві подало клопотання про залишення позову без розгляду в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019 № 013837407, № 014575407, посилаючись на пропуск місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху і запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання цієї ухвали позивач 01.12.2025 подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено;
визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019;
клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволено;
залишено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019;
продовжено розгляд справи №640/7441/20 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 046227407 від 12.02.2020.
Суд першої інстанції виходив з того, що процедура адміністративного оскарження закінчилася 03.01.2020 - днем отримання позивачем рішення Державної податкової служби України від 28.12.2019 № 15202/6/99-00-08-05-05, яким спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а тому строк звернення до суду становив один місяць, тоді як позов подано 30.03.2020.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі-Трейд-Інвест" подало апеляційну скаргу, у якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Товариства задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити позовну заяву без розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач наполягає на тому, що 03.01.2020 завершилася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019 №013837407, № 014575407, а тому адміністративний позов, з урахуванням положень пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), до суду міг бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення ДФС України про результати розгляду його скарги. Натомість, Товариство звернулося до суду з позовом лише 30.03.2020, тобто з пропуском місячного строку з дня вручення йому (03.01.2020) рішення про результати розгляду скарги.
Контролюючий орган вказує на те, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі суперечать правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26.11.2020 (справа №500/2486/19), від 23.09.2024 (справа №520/36439/23) та від 28.09.2023 (справа №640/19482/22), відповідно до яких норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд ухвалою від 28.09.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у цій справі.
Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 17.10.2019 №013837407, № 014575407, які оскаржувались позивачем в адміністративному порядку. Ці обставини не є спірними між сторонами.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Судами встановлено, що за результатами розгляду скарги Товариства на податкові повідомлення-рішення №013837407, №014575407 від 17.10.2019 останнім 03.01.2020 отримано рішення ДПС України від 28.12.2019 №15202/6/99-00-08-05-05, відповідно до якого спірні податкові залишені без змін, а до суду позивач звернувся 30.03.2020, тобто майже через три місяці після отримання рішення за результатами адміністративного оскарження.
Верховний Суд в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 висловив позицію про те, що застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах у порівнянні з такими строками в інших публічних правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та в діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується зі встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення цієї мети та завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, правильно застосував норми права, що регулюють спірні правовідносини. Позивач, звернувшись до суду лише 30.03.2020, пропустив строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не повідомив.
Суд же апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 скасувати та залишити в силі ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я.Олендер