Ухвала № 141380218 у справі № 520/17421/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 520/17421/25

адміністративне провадження № К/990/48252/26

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року у справі №520/17421/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та Міністерства оборони України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати всіх видів індексації грошового забезпечення, належної позивачу за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 по квітень 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити всі види індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 по квітень 2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, не виплати компенсації за неотримане речове майно позивачу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, виплатити компенсацію за неотримане речове майно позивачу;

- зобов`язати відповідачів подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про встановлення судового контролю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, невиплати компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_2 .

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, виплатити компенсацію за неотримане речове майно ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Другого апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25 залишено без руху. Надано військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом: сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн та направлення доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги або квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС. Роз`яснено військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25 залишено без руху. Надано заявнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку. Роз`яснено скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25, наведені військовою частиною НОМЕР_1 . Заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

21 жовтня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року у справі №520/17421/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постановити ухвалу, якою скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, передати справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №520/17421/25.

Перевіривши викладені доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.

Водночас порушення норм права може виявлятися у:

- застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;

- незастосуванні норми, яку належало застосувати;

- наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Отже, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі заявник не зазначає в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а фактично виклав свою незгоду із ухваленим процесуальним рішенням суду щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, військовою частиною НОМЕР_1 не зазначено і не обґрунтовано, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яку допустив, на її думку, суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, а саме ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року у справі №520/17421/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя М.В. Білак