Ухвала № 141380270 у справі № 736/1277/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №736/1277/25

адміністративне провадження № К/990/46981/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Уханенка С.А., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року у справі № 736/1277/25.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни - до набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції у справі № 620/9830/25.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2026 року поновлено провадження у справі № 736/1277/25 та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 736/1277/25. Зупинено апеляційне провадження у справі № 736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/7133/26.

24 вересня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2026 року касаційну скаргу касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни - повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

14 жовтня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №736/1277/25.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2026 року касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни залишено без руху.

Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: (1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, (2) касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким обґрунтуванням того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено, а у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в частині виконання вимог статті 330 КАС України, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником 29 жовтня 2026 року надано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що первісне звернення із касаційною скаргою відбулося у межах строків, визначених положеннями КАС України, при цьому, повторне звернення з касаційною скаргою після завершення строку на касаційне оскарження обумовлено необхідністю подання касаційної скарги в новій редакції з урахуванням висновків ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 08 жовтня 2026 року. На підставі викладеного, скаржник просить поновити процесуальні строки на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску процесуального строку, колегія суддів виходить з наступного.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України. Разом із тим сам по собі факт пропуску строку не є безумовною підставою для відмови у судовому захисті, оскільки за наявності поважних причин та належного їх підтвердження такий строк може бути поновлений.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справ № 260/192/21, справа № 160/3121/20).

Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.

Отже, дотримання строку звернення до суду є обов`язковою умовою реалізації права на судовий захист, а його пропуск тягне наслідки, встановлені статтею 123 КАС України. Поновлення пропущеного строку допускається лише як виняток - за наявності підтверджених належними доказами об`єктивних і непереборних обставин, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду. Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд ураховує тривалість пропуску, поведінку заявника, достатність доказів і наслідки поновлення строку для інших осіб.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 9901/425/19 та від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21 зазначала, що встановлення скороченого строку звернення до суду в спорах щодо публічної служби спрямоване на забезпечення юридичної визначеності та якнайшвидшого поновлення прав добросовісного позивача, а тому саме по собі не порушує сутності права на доступ до суду.

Положення КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Судом установлено, що повний текст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції складено 26 серпня 2026 року, а касаційну скаргу вперше подано 24 вересня 2026 року.

Зокрема, згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду касаційну скаргу, ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2026 року, повернуто особі, що її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги про повернення касаційної скарги від 08 жовтня 2026 року) доставлена в Електронний кабінет представника скаржника 08 жовтня 2026 року о 20 год 00 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

14 жовтня 2026 року скаржник вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У контексті наведеного, Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло майже два місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Таким чином, скаржником не усунено недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2026 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними, зазначені Управлінням Державної міграційної служби у Чернігівській області, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відмовити у задоволенні клопотання Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №736/1277/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області про скасування рішення про примусове повернення іноземця до країни походження або третьої країни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді А.Г. Загороднюк С.А. Уханенко В.М. Соколов