Ухвала № 141380271 у справі № 2а-60/2010 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №2а-60/2010

адміністративне провадження № К/990/49898/26

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язати Міністерство оборони України виплатити заборговане грошове забезпечення за період з 25 липня 2008 року по 07 серпня 2008 року та оформити відповідні документи для надання в структурні підрозділи Пенсійного фонду України для оформлення пенсії;

- стягнути з Міністерства оборони України невиплачену грошову компенсацію за неотримане речове майно на підставі довідок № 123 та № 124 від 11 серпня 2008 року на загальну суму 7583,01 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок недоотриманої пенсії з дня її призначення, у зв`язку з неправильним обрахуванням процентної надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці та основного розміру пенсії грошового забезпечення з розрахунку 76 відсотків та здійснити відповідну додаткову виплату.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 05 лютого 2010 року визнано протиправними дії Міністерства оборони України та зобов`язано Міністерство оборони України виплатити заборговане грошове забезпечення за період з 11 червня 2008 року по 07 серпня 2008 року та оформити відповідні документи для надання в структурні підрозділи Пенсійного фонду України для оформлення пенсії. Стягнуто з Міністерства оборони України не виплачену грошову компенсацію за не отримане речове майно на підставі довідок № 123 та № 124 від 11 серпня 2008 року на загальну суму 7583,01 грн.

На виконання рішення Дарницького районного суду від 05 лютого 2010 року судом 21 липня 2023 року було видано виконавчі листи.

27 січня 2025 року додатковим рішенням суду у вказаній справі зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок недоотриманої пенсії з дня її призначення у зв`язку з неправильним обрахуванням процентної надбавки за вислугу років, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці та основного розміру пенсії грошового забезпечення з розрахунку 76% та здійснити відповідну додаткову виплату.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково, зобов`язано Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення - постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі № 2а-60/10 протягом двох місяців з дня отримання ухвали.

12 лютого 2026 року представником Міністерства оборони України до суду подано звіт про виконання рішення суду у справі № 2а-60/10.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту Міністерства оборони України про виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі № 2а-60/10. Встановлено Міністерству оборони України новий строк для подання звіту про виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі №2а-60/10 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

21 квітня 2026 року до суду представником Міністерства оборони України подано повторний звіт про виконання рішення суду у справі № 2а-60/10.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 квітня 2026 року було прийнято звіт Міністерства оборони України про виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року у справі №2а-60/2010, поданий до суду 21 квітня 2026 року.

24 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року, направити справу №2-а/60/2010 до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі №2а-60/2010 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 вересня 2026 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі №2а-60/2010.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Соколов В.М., Єресько Л.О.

29 вересня 2026 року у суді касаційної інстанції зареєстровано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. від розгляду касаційної скарги від 25 вересня 2026 року у справі №2а-60/2010.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. від 30 вересня 2026 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. у цій справі та на підставі положень частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід передано на розгляд судді, який не входить до складу суду у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г., Єресько Л.О., Соколова В.М. у справі №2а-60/2010 у розгляді касаційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.

30 жовтня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі №2а-60/2010.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховним Судом встановлено та підтверджено даними бази «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2026 року (провадження № К/990/39770/26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у цій справі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З огляду на наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Варто зазначити, що вищенаведена норма процесуального закону визначає імперативний обов`язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Законодавець, установивши такі процесуальні правила, обмежив можливість суду касаційної інстанції повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на це саме судове рішення. Ці правила є чіткими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.

Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов