Постанова № 141382625 у справі № 731/345/25 від 11.11.2026

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 листопада 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/345/25

Головуючий у першій інстанції - Нагорна Н. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/2141/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Стельмаха А. П.,

суддів: Супруна О. П., Шарапової О. Л.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 27 280,81 грн за договором від 06 березня 2020 року № 200256687, з яких 15 745 грн - основний борг, 11 535,81 грн - проценти. Позивач просив також відшкодувати 2 422,40 грн судового збору і 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач зазначав, що АТ «Банк Форвард» відкрило відповідачці картковий рахунок, видало платіжну картку та надало можливість користуватися кредитними коштами. За договором відступлення прав вимоги № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

У відзиві на позов ОСОБА_1 заперечувала підписання заяви (оферти), посилалася на відсутність погоджених умов кредитування та доказів акцепту банком, на неналежність банківських виписок, розбіжності між номерами рахунків і недоведеність розрахунку боргу. Вважала безпідставним нарахування договірних процентів після закінчення зазначеного у паспорті споживчого кредиту одинадцятимісячного строку. Заперечувала також проти розміру витрат на правничу допомогу.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року позов задоволено: стягнуто 27 280,81 грн боргу, 2 422,40 грн судового збору та 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Суд виходив із підписання заяви (оферти), отримання відповідачкою картки, відображення руху коштів у виписках і переходу права вимоги до позивача. Заявлені 7 000 грн витрат на правничу допомогу зменшено до 3 000 грн.

ОСОБА_1 просить скасувати рішення та відмовити в позові. На думку апелянтки, сама оферта не є договором, банк не довів її акцептування, а заява не містить визначеного кредитного ліміту і графіка погашення. Посилання на Умови та Тарифи не підтверджує, що позичальниця погодила конкретну редакцію цих документів. Підписаний паспорт споживчого кредиту, за доводами скарги, лише засвідчує надання переддоговірної інформації.

Апелянтка також вказує на непідписану заяву про відкриття рахунку, різні номери банківських рахунків, відсутність окремих первинних платіжних документів і суперечності в обліку заборгованості. За її розрахунком, із 43 192,02 грн дебетових операцій та 27 684 грн погашень випливає залишок основного боргу 15 508,02 грн, а не 15 745 грн. Вона обчислює непогашені проценти за окремими рахунками в розмірі 3 137,47 грн замість 11 535,81 грн, звертає увагу на операції з позначенням «Амортизація витрат», відомості публічного паспорта проданого активу та нарахування процентів після лютого 2021 року. Окремо заперечує стягнення 3 000 грн витрат на правничу допомогу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 06 березня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву (оферту) № 200256687, адресовану АТ «Банк Форвард». У пункті 1 заяви запропоновано укласти договір про надання і використання платіжної картки, відкрити поточний рахунок та встановити ліміт для здійснення операцій за рахунок кредитних коштів банку за правилами статті 1069 ЦК України.

Інформаційний блок оферти містить назву продукту - КОКО КАРД MasterCard Noname, тарифний план «КОКО КАРД (кредитна картка)», номер карткового рахунку, валюту - гривню та ставку за кредитним лімітом 48 % річних. За підпунктом 1.4.2 пункту 1.4 заяви акцептом пропозиції є дії банку з відкриття карткового рахунку. Підпункт 1.4.3 передбачає визначення банком розміру ліміту з повідомленням клієнта. За підпунктом 1.4.4 строк дії ліміту відповідає строку договору про картку, якщо інше не обумовлено Умовами обслуговування платіжних карток.

За підпунктом 4.2 заяви ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення з Правилами користування платіжною карткою й отримання їх разом з Умовами обслуговування платіжних карток. У підпункті 4.4 міститься підтвердження отримання інформації про умови кредитування, зокрема порядок обчислення процентів. Отже, оферта передбачає застосування Умов і Тарифів, однак зміст положень, яких немає у підписаній заяві, підлягає окремому доказуванню.

ОСОБА_1 підписала також паспорт споживчого кредиту від 06 березня 2020 року, опитувальник, договір про використання електронного підпису № 200256687 і розписку про отримання платіжної картки. У паспорті зазначено орієнтовні параметри продукту, зокрема строк 11 місяців та ставку 48 % річних. Розписка засвідчує отримання картки № НОМЕР_1 за договором № 200256687; зазначений у ній строк дії картки - до 30 листопада 2024 року. У розписці також міститься підтвердження ознайомлення з Умовами та Тарифами.

Заява про відкриття поточного рахунку від 06 березня 2020 року містить особисті дані відповідачки та номер карткового рахунку. Позначення у графі підпису клієнта не має вигляду її власноручного підпису. Цей документ не оцінюється як самостійне підтвердження волевиявлення ОСОБА_1 щодо кредитування.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2026 року за клопотанням представника відповідачки витребувано оригінали оферти, паспорта споживчого кредиту, розписки про отримання картки, заяви про відкриття рахунку та банківських виписок. Згідно з рішенням суду першої інстанції документи надійшли 26 червня 2026 року. У засіданні 16 липня 2026 року представник ОСОБА_1 , ознайомившись із ними, не заперечував справжності підписів відповідачки на оферті, паспорті та розписці. Заперечення щодо юридичних наслідків підписання й правильності розрахунку боргу він підтримав.

Банківські виписки містять рух коштів за рахунками, пов`язаними з договором № 200256687, із зазначенням даних ОСОБА_1 та облікових проведень за основним боргом і процентами. Частина записів відображає перенесення заборгованості між балансовими рахунками. У виписках наявне проведення на 236,98 грн, пов`язане зі зміною плану рахунків, а за рахунком обліку прострочених процентів відображено кінцевий залишок 11 535,81 грн станом на 23 липня 2024 року.

Договір відступлення прав вимоги № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року та витяг із реєстру боржників містять відомості про перехід до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 200256687. У реєстрі визначено 15 745 грн основного боргу і 11 535,81 грн процентів. Реєстр засвідчує обсяг вимоги, заявлений при її відступленні, але не звільняє нового кредитора від доведення існування й розміру цієї вимоги.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Частина перша статті 641 ЦК України визначає пропозицію укласти договір, а частини перша і друга статті 642 ЦК України - її прийняття, у тому числі шляхом вчинення у встановлений строк дій відповідно до умов пропозиції.

За частиною першою статті 1069 ЦК України банк, який відповідно до договору здійснює платежі з рахунку клієнта за відсутності на ньому коштів, вважається таким, що надав кредит із дня здійснення відповідного платежу. Частина друга цієї статті відсилає до правил про позику і кредит. За частиною першою статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути надані кредитодавцем кошти та сплатити проценти. Розмір і порядок отримання процентів визначаються договором з урахуванням частини першої статті 1048 ЦК України.

Статті 526 і 629 ЦК України встановлюють обов`язок належного виконання та обов`язковість договору. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 та частиною першою статті 514 ЦК України право вимоги може бути відступлене новому кредитору в обсязі й на умовах, які існували на момент переходу.

Відповідно до частин першої, п`ятої і шостої статті 81 ЦПК України сторона доводить обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За частинами першою - третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази окремо і в сукупності. Частина шоста статті 95 ЦПК України визначає наслідки неподання оригіналу письмового доказу, відповідність копії якому обґрунтовано оспорюється.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 звернула увагу на необхідність доведення змісту саме тих банківських Умов і Тарифів, з якими ознайомився та погодився позичальник. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 зазначила, що підписання паспорта споживчого кредиту підтверджує ознайомлення з переддоговірною інформацією, а не укладення кредитного договору.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 і від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежовано проценти за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку та проценти як відповідальність за прострочення на підставі частини другої статті 625 ЦК України. Для застосування цих висновків суд має встановити зміст договірного строку кредитування та характер заявлених нарахувань.

За частиною першою статті 367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення перевіряються в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У цій справі оспорено виникнення договірних зобов`язань, розмір основного боргу, проценти та розподіл судових витрат. Посилання апелянтки на відсутність акцепту оферти не узгоджується зі змістом пункту 1.4.2 заяви та доказами її виконання. ОСОБА_1 запропонувала відкрити картковий рахунок і надати їй можливість кредитування рахунку. Банк відкрив рахунок та видав картку, отримання якої підтверджено окремою підписаною розпискою. Відомості про операції з цією карткою містяться в банківських виписках. Такі дії відповідають погодженому сторонами способу акцепту. Окремий підпис банку на оферті для її прийняття за цим способом не вимагався.

Заперечення проти наявності письмової форми договору також не враховують сукупності документів. Підписана оферта визначає предмет договору, механізм кредитування рахунку, картковий продукт і ставку 48 % річних. Договірне зобов`язання виникло внаслідок прийняття цієї пропозиції банком. Відсутність у заяві незмінного числового значення кредитного ліміту не усуває правовідносин кредитування рахунку, за якими конкретна сума використаного кредиту визначається здійсненими банком платежами. Інше питання - доведеність фактичного розміру використаних та неповернених коштів.

У висновку про погодження ставки суд спирається на інформаційний блок оферти, а не на паспорт споживчого кредиту або невстановлену редакцію Умов і Тарифів. Зазначені в заяві 48 % річних погоджено письмово. Підтвердження отримання Умов і Тарифів не означає, що будь-яке не наведене в оферті положення цих документів може застосовуватися без доведення його конкретного змісту. Позов не містить вимог про стягнення штрафів чи окремих комісій, які необхідно було б обґрунтовувати такими положеннями.

Незаповнена графа власноручного підпису на заяві про відкриття рахунку не спростовує акцепту, підтвердженого іншими письмовими доказами. Суд першої інстанції витребував оригінали за клопотанням відповідачки; після ознайомлення з ними представник не заперечував підписів на оферті, паспорті та розписці. Це усуває спір щодо автентичності саме цих підписів, але не замінює перевірки руху коштів і розрахунку боргу.

Записи за різними балансовими рахунками не свідчать про існування різних кредитних договорів. Їх належність до спірного зобов`язання перевіряється за реквізитами позичальниці, номером договору, видом проведення та його зв`язком з іншими операціями. Виписки містять такі ідентифікатори. Вони відображають не тільки операції використання картки й погашення, а й переведення поточної заборгованості до простроченої. Зазначення у заголовку деяких виписок облікового періоду, що починається до 06 березня 2020 року, не засвідчує здійснення кредитних операцій за цим договором до його укладення. Тому просте віднімання окремих оборотів без урахування проведень між рахунками не визначає дійсний залишок боргу.

Наведена апелянткою різниця 43 192,02 грн мінус 27 684 грн дорівнює 15 508,02 грн. Вона на 236,98 грн менша за заявлений основний борг. У банківських документах наявне проведення на таку суму, пов`язане зі зміною плану рахунків. Саме це проведення не є доказом нового надання кредиту. Однак і запропонований апелянткою підрахунок лише двох оборотів не відтворює руху за всіма рахунками, на яких обліковувалося спірне зобов`язання. Оцінюючи пов`язану сукупність виписок та записи про непогашений залишок основного боргу, суд не встановлює підстав вважати доведеним його зменшення до 15 508,02 грн.

Стосовно процентів апелянтка порівнює обороти за двома рахунками, обчислюючи 635,77 грн та 2 501,70 грн. Проте ці показники стосуються різних етапів обліку: у виписках відображене перенесення сум на рахунок прострочених процентів. Обороти такого перенесення не означають ні повторного нарахування, ні погашення процентів. За випискою облік прострочених процентів завершено із залишком 11 535,81 грн, що відповідає сумі в реєстрі відступлених прав. Вимога про стягнення «амортизації витрат» як окремого платежу не заявлена; сам запис із цією назвою не доводить включення комісії до суми процентів.

Паспорт споживчого кредиту від 06 березня 2020 року має інформаційне призначення. Запис про 11 місяців не змінює договірної умови підпункту 1.4.4 оферти, за якою дія кредитного ліміту пов`язана зі строком договору про картку. При цьому строк дії фізичної картки до 30 листопада 2024 року не прирівнюється до строку погашення кожного використаного кредитного траншу. Підписана оферта не визначає 06 лютого 2021 року датою припинення кредитного ліміту; такого договірного строку не підтверджує й інформаційний паспорт. Питання про припинення права на проценти вирішується за змістом акцептованої оферти та подіями, які впливають на строк кредитування, а не за припущенням про автоматичне закінчення договору через 11 місяців.

Висновки Великої Палати Верховного Суду щодо припинення права на договірні проценти після завершення строку кредитування підлягають застосуванню за встановлення дати такого завершення чи належної дострокової вимоги кредитора. У матеріалах, покладених в основу рішення, не встановлено відповідної події у лютому 2021 року. Факт ліквідації первісного банку не перетворює всі раніше нараховані проценти на неправомірні. При оцінці банківських проведень необхідно також розрізняти дату фактичного нарахування процентів та пізнішу дату перенесення вже облікованої суми на інший рахунок.

Посилання на публічний паспорт лота, зокрема наведений у ньому початковий кредитний ліміт, не доводить неправильності залишку за конкретним договором. Відновлювальна кредитна лінія передбачає повторне використання коштів у межах доступного ліміту; величина первісного ліміту не дорівнює сумі всіх операцій за тривалий період. Перевага надається документам, які дають змогу ідентифікувати конкретне зобов`язання та його бухгалтерський облік, а не узагальненій інформації про проданий актив.

Суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у відповідачки доказів меншого розміру заборгованості як на підставу задоволення позову. Довести розмір непогашеного кредиту та нарахованих процентів зобов`язаний позивач; відповідачка вправі ставити під сумнів його докази без обов`язку подавати альтернативний розрахунок. Проте наведені у скарзі арифметичні зіставлення не враховують усіх рахунків і проведень. Сукупність підписаних документів, виписок та реєстру відступленої вимоги є достатньою для висновку про заявлений залишок заборгованості. Неточність окремого мотиву суду першої інстанції не змінює правильного результату вирішення спору.

Підстав для скасування рішення в оскарженій частині за доводами скарги немає.

За частинами першою і другою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати розподіляються відповідно до результату вирішення спору. Суд першої інстанції присудив 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу замість заявлених 7 000 грн, врахувавши обсяг послуг, складність спору та заперечення відповідачки. Доводи скарги не дають підстав для додаткового зменшення цієї суми.

Апелянтка посилалася на звільнення від судового збору як споживач фінансових послуг. Частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» стосується позовів про захист порушених прав споживачів. У цій справі ОСОБА_1 є відповідачкою за вимогою кредитора; сам такий процесуальний статус не дає передбаченого зазначеною нормою звільнення від збору за оскарження рішення.

За подання апеляційної скарги сплачено 3 633,60 грн судового збору. Оскільки скаргу залишено без задоволення, ці витрати покладаються на апелянтку. Розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції, зміні не підлягає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року у справі № 731/345/25 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 грн 60 коп. залишити за ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційне оскарження можливе у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у строк, встановлений статтею 390 ЦПК України.

Головуючий: Судді: