26.10.2026 Єдиний унікальний номер 205/10376/26
.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, розірвання договору та повернення передоплати,-
ВСТАНОВИВ:
В проваджені Новокодацького районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, розірвання договору та повернення передоплати.
Представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах України, а також, на все інше рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , у межах суми заявлених позовних вимог (ціни позову) у розмірі 1 145 005 грн. 41 коп. Судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову заявником сплачено у розмір та порядку, що визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду вищевказаного клопотання повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен з`ясувати наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, наявність достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду, а також оцінити зв`язок обраного заходу забезпечення з предметом позову та його співмірність із заявленими вимогами.
При цьому суд не вирішує спір по суті та не робить остаточних висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, а оцінює наявність підстав для застосування тимчасових заходів, спрямованих на забезпечення виконання можливого рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо розірвання договору та повернення передоплати. Розмір заявлених до стягнення грошових коштів становить 1 145 005 грн 41 коп.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача посилається на тривале неповернення коштів, припинення відповідачем підприємницької діяльності, його процесуальну поведінку, а також відомості щодо інших аналогічних випадків та кримінальних проваджень.
Саме по собі припинення підприємницької діяльності або наявність кримінального провадження не свідчить про доведеність позовних вимог чи вчинення відповідачем правопорушення. Водночас наведені заявником обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи виключно в аспекті наявності ризику утруднення виконання можливого рішення суду.
Оцінивши доводи заяви та надані на їх підтвердження матеріали в сукупності, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Збереження за відповідачем можливості безперешкодного розпорядження грошовими коштами за встановлених у цій справі обставин створює ризик зменшення обсягу активів, за рахунок яких може бути виконане таке рішення.
З огляду на грошовий характер майнових вимог накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах загальної суми 1 145 005 грн 41 коп. безпосередньо пов`язане з предметом спору та спрямоване на забезпечення фактичного виконання можливого рішення суду.
Такий захід має тимчасовий характер, не передбачає передачі коштів позивачу та обмежує розпорядження ними лише в межах суми заявлених майнових вимог, що забезпечує збалансованість інтересів сторін.
При цьому арешт не поширюється на кошти, накладення арешту на які заборонено законом.
Також суд вказує, що накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах загальної суми заявлених майнових вимог - 1 145 005 грн 41 коп. - є співмірним із такими вимогами, оскільки обсяг установленого обмеження не перевищує розміру коштів, заявлених до стягнення. Такий захід безпосередньо пов`язаний із предметом спору, спрямований на забезпечення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову та забезпечує розумний баланс між інтересом позивача в ефективному захисті його прав і правом відповідача розпоряджатися належними йому коштами.
Щодо вимоги про накладення арешту також на все рухоме та нерухоме майно відповідача суд зазначає, що необхідність такого додаткового обмеження має бути обґрунтована з урахуванням уже застосованого заходу забезпечення позову. У заяві не наведено достатніх обставин та доказів, які б свідчили про те, що арешт грошових коштів у межах ціни позову не забезпечить досягнення мети забезпечення позову та потребує одночасного арешту іншого майна відповідача.
За таких обставин суд вважає достатнім на цій стадії розгляду справи накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах загальної суми 1 145 005 грн 41 коп., а в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно - відмовляє.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
1. Клопотання представника позивача про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_3 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, розірвання договору та повернення передоплати,- задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), у тому числі готівкові кошти та кошти, що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах України, у межах загальної суми 1 145 005 (один мільйон сто сорок п`ять тисяч п`ять) гривень 41 копійка, за винятком коштів, накладення арешту на які заборонено законом.
3. В задоволенні решти вимог щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно - відмовити.
4. Копію ухвали після її постановлення надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Ухвала також може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суддя: Д.В. Мовчан