ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 954/2154/26 Головуючий в І інстанції: Гончаренко О.В.
Номер провадження: 22-ц/819/1308/26 Доповідач: Базіль Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.
суддів Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,
секретар судового засідання Манько К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Брони Мар`яною Василівною на ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2026 року, постановлену у складі судді Гончаренко О.В., у цивільній справі № 954/2154/26 за заявою ОСОБА_1 , від імені якої дії представник, адвокат Брона Мар`яна Василівна про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Новокаховська міська рада Херсонської області
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви.
14 липня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Брона М.В. за допомогою електронних засобів зв`язку, системи «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності їй свідоцтва про право власності на житло від 01.02.2001 року, виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області згідно з розпорядженням від 01.02.2001 року № 380-п/10633, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Представник зазначала, що заявниця ОСОБА_1 до укладення 24.04.1999 року шлюбу мала прізвище « ОСОБА_4 ». Проте, не дивлячись на те, що прізвище заявниці було змінено в 1999 році у свідоцтві про право власності на житло, яке було видано виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 01.02.2001 року було зазначено її дівоче прізвище « ОСОБА_4 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на зазначену квартиру.
ОСОБА_1 звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину отримала відмову, яка мотивована тим, що інформація про реєстрацію права власності на спірну квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня у зв`язку з чим заявниця звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частку у квартирі АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері.
В той же час, з метою проведення реєстрації на належну їй ОСОБА_1 частки у зазначеній квартирі, остання звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гички Н.Б., як до державного реєстратора на здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Однак листом № 14/02-14 від 14.07.2026 року нотаріус повідомила її про неможливість здійснення реєстраційної дії, оскільки подані заявницею документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема зазначивши, що заявниця не надала довідку з архіву БТІ про реєстрацію права власності.
Встановлення даного факту необхідно заявниці для підтвердження факту належності їй на праві власності частки у вказаній квартирі, а також для належного захисту своїх майнових прав щодо майна, яке на даний час знаходиться на окупованій території, зокрема і для отримання компенсації за таке, якщо воно буде зруйноване.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Брона М.В. про встановлення факту, що має юридичне значення з підстав, передбачених ч.4 ст.315 ЦПК України, оскільки із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Роз`яснено заявнику його право подати позов до суду на загальних підставах.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнення доводів особи, яка її подала.
25.09.2026 року представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Брона М.В. через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24.09.2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржниця вказує, що як вбачається зі змісту заяви, у правовстановлюючому документі на квартиру АДРЕСА_1 , органом приватизації було допущено помилку у прізвищі співвласниці- ОСОБА_5 , оскільки замість правильного на момент видачі свідоцтва прізвища « ОСОБА_6 » було зазначено дівоче прізвище « ОСОБА_4 », відтак заявниця просить суд підтвердити той факт, що відповідне свідоцтво про право власності на квартиру було видано саме їй, ОСОБА_1 . Підтвердження даного факту необхідне заявниці для належної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на належну їй частку у нерухомому майні з метою захисту своїх майнових прав щодо майна, яке на даний час знаходиться на окупованій території, зокрема і для отримання компенсації за таке, якщо воно буде зруйноване.
Доводи інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка учасників справи у судове засідання.
Учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
Від представника ОСОБА_1 , адвоката Брона М.В. надійшло клопотання, сформоване 08.11.2026 року в системі «Електронний Суд», в якому вона просить проводити розгляд справи без участі заявника та без участі представника. Вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Новокаховської міської ради Херсонської області будучи повідомленим у встановленому законом порядку в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомили, заяв чи то клопотань про відкладення розгляду справи суду не подали.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності не з`явлених учасників справи на наявних матеріалах справи.
Зважаючи на викладене, апеляційний розгляд справи проводиться відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України за відсутності сторін справи.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що із поданої заяви вбачається спір про право.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло від 01.02.2001 року, виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області, згідно з розпорядженням від 01.02.2001 року № 380-п/10633, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_1 належить право власності на частку зазначеної квартири.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Як слідує із змісту заяви ОСОБА_1 підставою її звернення до суду із цією заявою є її намір визначити належну їй частку із спільної сумісної власності, оскільки інший співвласник, її мати - ОСОБА_2 померла і до складу спадкованого майна після її смерті увійшла належна заявниці частка у нерухомому майні - квартира АДРЕСА_1 . Матеріали справи свідчать, що приватний нотаріус, як державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 у проведені державної реєстрації прав за нею на частку зазначеної квартири, оскільки надані заявницею документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема зазначивши, що заявниця не надала довідку з архіву БТІ про реєстрацію права власності.
Крім того, заявниця вказала, що маючи перешкоди у отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки відсутня інформація про реєстрацію права власності на спірну квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вона звернулась до суду із позовом про визнання за нею права власності на частку квартири в порядку спадкування.
Тобто заявниця фактично у поданій заяві просить визначити її ідеальну частку квартири із спільної сумісної власності на житло, тобто змінити правовий статус власності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви
(ст. 370 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.
Суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, оскільки фактично заявник шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження, ставить вимоги про визнання за нею права власності на належну їй частку нерухомому майні, що суперечить статті 293 ЦПК України.
Проте, вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, суд помилково вказав про наявність спору про право, оскільки, за обставинами цієї справи, питання, яке ставить заявник перед судом, вирішується лише в порядку позовного провадження, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Повний текст постанови складено 11.11.2026 року.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Брона Мар`яною Василівною задовольнити частково.
Ухвалу Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду.
Головуюча Л.В. Базіль
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько