Ухвала № 141388960 у справі № 906/972/25 від 10.11.2026

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"10" листопада 2026 р. Справа № 906/972/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Саврій В.А.

судді Поліщук П.Я.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши заяву (вх. № 5120/26) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції,

у справі № 906/972/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО"

про стягнення 641 524,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2026 у справі № 906/972/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО" задоволено частково, рішення Господарського суду Житомирської області від 29.06.2026 змінено в частині розміру вартості втраченого майна та скасовано в частині стягнення 258 000,00 грн неустойки.

За результатами апеляційного перегляду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" підлягає стягненню 299 770,20 грн вартості втраченого майна та завданих збитків.

Також змінено додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2026 у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції.

30.10.2026 (вх. №5120/26) через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО" 16 771,33 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, зокрема, таке:

- у відзиві на апеляційну скаргу від 18.09.2026 наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 130 000,00 грн та повідомлено про подальше подання остаточного розрахунку і підтвердних документів;

- відповідно до договору № АО/С-25/188 від 01.01.2025 та додатка № 2 від 16.12.2025 адвокатським об`єднанням "ЛОВЕЙЛС" надано позивачу професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи;

- загальна вартість наданих послуг становить 34 560,00 грн, з яких 28 800,00 грн - вартість послуг та 5 760,00 грн - ПДВ;

- за результатами часткового задоволення апеляційної скарги з відповідача підлягає стягненню 16 771,33 грн, що відповідає пропорції позовних вимог, стягнення яких залишилося чинним за результатами апеляційного перегляду;

Заяву про ухвалення додаткового рішення та докази розміру понесених витрат подано в межах п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

02.11.2026 (вх. № 9260/26) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО" надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви позивача, в обґрунтування якого відповідач зазначає, зокрема, таке:

- питання розподілу судових витрат уже вирішено постановою суду апеляційної інстанції від 28.10.2026;

- позивач не навів поважних причин, які перешкоджали поданню доказів понесених витрат до закінчення судових дебатів;

- договір, акт наданої правничої допомоги та рахунок були складені до судового засідання 28.10.2026, а загальна сума витрат у розмірі 34 560,00 грн була відома позивачу ще 14.10.2026;

- заявником не подано доказів фактичної оплати послуг адвоката;

- звернення із заявою після ухвалення постанови за наведених обставин свідчить про зловживання процесуальними правами.

03.11.2026 (вх. № 9208/26) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" надійшли заперечення на зазначене клопотання відповідача, в яких позивач вказує, що постановою від 28.10.2026 вирішено питання лише щодо перерозподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Крім того, позивач посилається на положення частини восьмої статті 129 ГПК України та правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких докази судових витрат можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови здійснення відповідної заяви до закінчення судових дебатів.

На думку позивача, процесуальний закон не вимагає наведення поважних причин неподання таких доказів раніше, а остаточний розмір витрат, який підлягає компенсації відповідачем, міг бути визначений лише після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС", клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО", заперечення позивача та дослідивши подані докази, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, розгляд здійснюється без повідомлення учасників справи.

За змістом статей 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас частиною першою статті 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, які підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже наведені положення процесуального законодавства підлягають застосуванню у взаємозв`язку.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 у пункті 6.15 вказав, що положення положення статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Тобто Верховний Суд, аналізуючи положення статей 124, 126, 129 та 221 ГПК України, пов`язав можливість вирішення питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення з неподанням доказів до закінчення судових дебатів «(з поважних причин)» та наявністю відповідної заяви сторони.

У пункті 6.24 цієї постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що «Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів».

Крім того, у постанові від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив таке:

"4.11. Як у суді першої інстанції (у судовому засіданні, виходячи зі змісту додаткового рішення), так і у суді апеляційної інстанції (в апеляційній скарзі на додаткове рішення) відповідач-1 зазначав про порушення позивачем процедури подання доказів понесених судових витрат, вказував, що відповідні документи були у розпорядженні позивача за первісним позовом до ухвалення рішення у справі, проте останній їх не подав до закінчення судових дебатів. Відповідач-1 звертав увагу суду, що документи на підтвердження надання правничої допомоги, а саме договір від 11.03.2024 № 2024-4 про надання юридичних послуг; додаткова угода від 16.09.2024 № 1 до договору від 11.03.2024 № 2024-4 про надання юридичних послуг; акт приймання-передачі юридичних послуг від 15.11.2024; платіжна інструкція від 08.11.2024 № 0.0.399104278.1, складені щонайменше за місяць до закінчення судових дебатів та постановлення судового рішення 16.12.2024, але подані до суду 20.12.2024 разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Водночас зі змісту додаткового рішення, залишеного без змін апеляційним судом, вбачається, що суди попередніх інстанцій не зважили на приписи статті 221 Господарського процесуального кодексу України, не досліджували причин, з яких позивач не подав доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів, а також їх поважність (чи наводив позивач причини неподання доказів розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів, а якщо так, то чи є ці причини поважними та якими доказами вони підтверджуються), відповідно, вказані судові рішення не містять мотивів прийняття або відхилення зазначених аргументів скаржника, що є порушенням частини четвертої статті 238, частини третьої статті 282 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких у мотивувальній частині рішення мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення вагомих аргументів сторін.

Суди першої та апеляційної інстанції виходили лише з того, що частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України не містить додаткових умов для реалізації стороною права на подання доказів після ухвалення рішення суду, крім наявності відповідної заяви, зробленої до закінчення судових дебатів, і дотримання 5-денного строку для подання доказів.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, покладені в основу додаткового рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, якою залишено без змін додаткове рішення місцевого господарського суду є передчасними".

У пункті 4.10 зазначеної постанови від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24 Верховний Суд також навів висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, щодо обов`язку сторони обґрунтувати поважність причин неподання доказів судових витрат до закінчення судових дебатів.

Аналогічний підхід відображено у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2025 у справі № 911/1623/24.

Зокрема, у пункті 24 зазначеної додаткової постанови від 24.06.2025 у справі № 911/1623/24 Верховний Суд, пославшись на правові висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, зазначив: «у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

При цьому в пункті 27 додаткової постанови від 24.06.2025 у справі № 911/1623/24 Верховний Суд оцінив іншу фактичну ситуацію: акт приймання-передачі послуг та рахунок від 04.06.2025 були складені після ухвалення постанови від 03.06.2025, а тому, як зазначено в цьому пункті, «не могли бути подані раніше».

Отже для вирішення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 906/972/25 колегія суддів має встановити не лише факт подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів та дотримання п`ятиденного строку подання доказів, а й обставини, які перешкоджали поданню цих доказів до закінчення судових дебатів, та оцінити їх поважність.

Як убачається з матеріалів справи, 18.09.2026 представник ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 130 000,00 грн та повідомив, що остаточний розмір витрат буде визначений і наданий суду в строки, встановлені ГПК України.

Відповідний відзив надійшов до суду 21.09.2026 (вх. № 7935/26).

Тобто позивач до закінчення судових дебатів заявив про намір отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подати документи на підтвердження їх розміру після ухвалення судового рішення.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2026 апеляційну скаргу ТОВ "ІВ АГРО" задоволено частково.

30.10.2026 ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС" звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути з відповідача 16 771,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат до заяви долучено договір № АО/С-25/188 від 01.01.2025, додаток № 2 від 16.12.2025 до договору, акт наданої правничої допомоги від 14.10.2026 та рахунок № ААО/С-25/188-ПД/2026-2 від 14.10.2026 на суму 34 560,00 грн.

Дослідивши акт наданої правничої допомоги, колегією суддів встановлено, що його складено та підписано сторонами 14.10.2026, тобто до закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до зазначеного акта адвокатом Лемішкою І.П. надано послуги з вивчення рішення Господарського суду Житомирської області від 29.06.2026 у справі № 906/972/25 - 2 години вартістю 9 600,00 грн без ПДВ, а також із вивчення аргументів апеляційної скарги, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу - 4 години вартістю 19 200,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість наданих послуг становить 34 560,00 грн із ПДВ.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що в заяві від 30.10.2026 позивач послався на акт наданої правничої допомоги від 28.10.2026, однак фактично долучений до заяви акт містить дату складення 14.10.2026.

Рахунок на оплату відповідних послуг також датований 14.10.2026.

Отже станом на 14.10.2026 позивачу були відомі обсяг наданої правничої допомоги, кількість витрачених адвокатом годин та загальна вартість послуг, які він просить компенсувати за рахунок відповідача.

Водночас зазначені документи не були подані позивачем до закінчення судових дебатів у справі, які відбулися 28.10.2026.

Разом з тим 02.11.2026 ТОВ "ІВ АГРО" подало клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови, в якому звернуло увагу на те, що документи на підтвердження витрат існували задовго до судового засідання, проте позивач не навів поважних причин їх неподання.

03.11.2026 ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС" подало заперечення на вказане клопотання, в яких зазначило, що докази подані у межах п`ятиденного строку, а частина восьма статті 129 ГПК України не встановлює обов`язку обґрунтовувати причини неподання доказів раніше.

Оцінивши ці доводи, колегія суддів зазначає, що вони не враховують необхідності застосування частини восьмої статті 129 ГПК України у системному зв`язку з положеннями статті 221 цього Кодексу та наведеними правовими висновками Верховного Суду.

У даному випадку позивач не навів об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати акт та рахунок від 14.10.2026 до закінчення судових дебатів, і не надав доказів на підтвердження поважності причин їх неподання.

Посилання позивача на те, що остаточний розмір витрат, який підлягає відшкодуванню відповідачем, міг бути визначений лише після ухвалення постанови апеляційного суду, не спростовує наведених висновків.

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України результат розгляду справи впливає на пропорцію розподілу судових витрат між сторонами, однак не перешкоджає завчасному поданню документів, якими підтверджуються їх загальний розмір, обсяг і вартість наданих послуг.

У цьому випадку загальна вартість послуг у розмірі 34 560,00 грн була визначена 14.10.2026, а тому позивач не був позбавлений можливості завчасно надати відповідні документи суду апеляційної інстанції.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 28.10.2026.

Неявка представника позивача у зазначене судове засідання сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас така неявка не перешкоджала поданню позивачем доказів заздалегідь, у тому числі через підсистему "Електронний суд", якою позивач користувався під час апеляційного провадження.

Будь-яких доказів існування об`єктивних перешкод для такого подання позивачем не надано.

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача про те, що відсутність документів, які підтверджують фактичну оплату послуг адвоката, сама по собі виключає можливість їх компенсації.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України розподілу підлягають витрати на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити згідно з умовами договору.

Однак наведена обставина не усуває встановленого судом порушення порядку подання доказів на підтвердження розміру таких витрат.

Так само сам факт звернення позивача із заявою про ухвалення додаткової постанови не свідчить про зловживання процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України.

Щодо доводів відповідача про те, що постановою від 28.10.2026 вже вирішено питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що вказаною постановою здійснено перерозподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції.

Натомість питання відшкодування витрат ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС" на професійну правничу допомогу, понесених безпосередньо в суді апеляційної інстанції, не вирішувалося.

Однак сама по собі наявність невирішеного питання про судові витрати не зумовлює обов`язку суду ухвалити додаткову постанову про їх стягнення, оскільки відповідні вимоги мають бути підтверджені доказами, поданими з дотриманням установленого процесуального порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів встановила, що документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "ОККО-ЕКСПРЕС" у суді апеляційної інстанції, були складені 14.10.2026 та перебували у розпорядженні позивача до закінчення судових дебатів 28.10.2026.

Натомість позивач подав ці документи лише 30.10.2026, не навівши належного обґрунтування поважності причин їх неподання раніше.

Зазначені обставини, оцінені з урахуванням приписів статей 129, 221 ГПК України та правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24 та від 24.06.2025 у справі № 911/1623/24, свідчать про відсутність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" від 30.10.2026 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ АГРО" 16 771,33 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ЕКСПРЕС" (вх. № 5120/26 від 30.10.2026) про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення 16 771 грн 33 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у справі № 906/972/25, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленими статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Поліщук П.Я.