Постанова № 141389015 у справі № 922/2496/26 від 11.11.2026

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/2496/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

розглянувши в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ (вх.№2053 Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Хотенця П.В. 17.09.2026 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників у справі №922/2496/26

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Харківського національного університету внутрішніх справ, м.Харків

про стягнення 253375,09грн

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківського національного університету внутрішніх справ в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 253375,09грн за послуги з централізованого водовідведення. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок реорганізації КП "Харківводоканал" шляхом приєднання до КП "Харківські теплові мережі" (на виконання рішення Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25), Позивач у порядку універсального правонаступництва набув усіх майнових прав, обов`язків та статусу Виконавця за Договором з індивідуальним споживачем № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021, укладеним із Відповідачем.

Згідно з пунктом 61 Договору та п. 3.21 міських Правил приймання стічних вод № 321, Виконавець здійснює нарахування за додаткову кількість стічних вод (у розмірі 20% від розрахункового обсягу), які потрапляють до міської каналізації внаслідок опадів та сніготанення з загальної території Споживача площею 19,87041 га. Розрахунок проводиться за встановленою формулою на підставі даних Харківського гідрометцентру із застосуванням коефіцієнтів стоку: у теплий період року (березень - листопад) - як середньозважена величина залежно від видів поверхонь (від 0 до 0,7), а в холодний період (грудень - лютий) коефіцієнт становить 0,6.

За період з 01.02.2025 по 31.12.2025 включно Позивач виставив рахунки на загальну суму 297 531,16 грн (що включає фактичне водоспоживання, абонплату та 20% притоку зливних вод). Відповідач оплатив лише 44 156,07 грн, повністю погасивши вартість фактичного водоспоживання та абонплату. Залишок несплаченого боргу становить 253375,09грн і є нарахуванням за приток зливних вод, що свідчить про порушення умов Договору та ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що раніше звертався до суду про стягнення цієї ж суми у справі № 922/344/26, але за іншим договором - про закупівлю послуг від 06.02.2025. Східний апеляційний господарський суд постановою від 01.07.2026 у задоволенні позову в тій справі відмовив, зазначивши, що взаємовідносини сторін за Договором з індивідуальним споживачем № 2990/02-ІО-Б не оцінювалися та мають бути предметом окремого судового розгляду. У зв`язку з цим Позивачем було пред`явлено цей окремий позов на підставі належного правочину.

Харківський національний університет внутрішніх справ у поданому відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними. Заперечення Відповідача мотивовані тим, що відповідно до пункту 52 Договору № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 та положень міських Правил користування системами водопостачання № 190, правовідносини між сторонами мають здійснюватися виключно на договірних засадах, тоді як Позивачем не надано належних доказів чинності вказаного Договору станом на 2025 рік, коли виникла спірна заборгованість. Крім того, Споживач наголосив, що в порушення пункту 23 Договору протягом 2022-2026 років сторонами не вносилися зміни та не укладалися додаткові угоди щодо заміни первісного Виконавця (КП "Харківводоканал") на його правонаступника - КП "Харківські теплові мережі". Посилаючись на приписи статей 526, 530, 599 та 629 Цивільного кодексу України, Відповідач зазначив, що через недоведеність існування чинного договірного зобов`язання між сторонами у спірний період та відсутність узгодженої заміни кредитора у зобов`язанні, правові підстави для нарахування плати за водовідведення та стягнення заявлених коштів відсутні.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" у відповіді на відзив заперечувало проти доводів Університету, зазначивши таке:

- відповідно до п. 52 Договору № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 правочин є чинним, оскільки автоматично пролонгувався через відсутність письмових заяв сторін про його розірвання, а Відповідач не надав доказів втрати ним сили (ст. 74 ГПК України);

- реальність відносин у спірний 2025 рік підтверджується виставленими рахунками із посиланням на Договір, направленими актами та актом звіряння від 29.08.2025 № 17-17/87-12, який не був оскаржений Споживачем. Проєкти додаткових угод про зміну Виконавця від 09.12.2025 були ним проігноровані;

- укладений згодом сторонами договір про закупівлю № 23176/02-Б-2 від 13.07.2026 у п. 10.2 прямо визначає обов`язковою умовою своєї дії чинність саме Договору № 2990/02-ІО-Б, що спростовує позицію Університету;

- невиконання грошових зобов`язань за період з 01.02.2025 по 31.12.2025 на суму 253375,09 грн порушує приписи ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, завдає збитків стратегічному підприємству та ставить під загрозу тепло- й водозабезпечення Харківської громади в умовах воєнного стану.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 253375,09 грн заборгованості та 3040,50грн судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що Договір № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 був укладений уповноваженими особами, у судовому порядку не змінювався та не розривався. Відповідно до умов п. 52 Договору, за відсутності заяв сторін про відмову, він є автоматично пролонгованим. Внаслідок реорганізації КП "Харківводоканал" (рішення Харківської міськради від 30.04.2025 № 813/25) та згідно з п. 2.2 Статуту, КП "Харківські теплові мережі" став повним правонаступником усього майна, прав та обов`язків приєднаного підприємства, набувши статусу Виконавця за Договором.

Суд першої інстанції перевірив та визнав правомірним розрахунок додаткового обсягу стічних вод від атмосферних опадів і сніготанення (у розмірі 20% за встановленою формулою) з загальної площі території Споживача 19,87041 га на підставі метеорологічних даних Харківського гідрометцентру та коефіцієнтів стоку, що повністю відповідає п. 58, 61 Договору та п. 3.21 місцевих Правил приймання стічних вод № 321.

Також судом встановлено, що за період з 01.02.2025 по 31.12.2025 Відповідачу було нараховано 297531,16грн, з яких він сплатив лише 44156,07грн (за фактичне водоспоживання та абонплату). Залишок заборгованості за приток зливних вод у сумі 253375,09грн залишається несплаченим.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що університет в порушення договірних та законодавчих зобов`язань не здійснив своєчасну оплату послуг, тому позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

29.09.2026 Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить:

1.Рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 у справі 922/2496/26 скасувати та винести рішення, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Харківського національного університету внутрішніх справ про стягнення 253375,09грн відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Харківський національний університет внутрішніх справ посилається на незаконність, необґрунтованість та поверхневість оскаржуваного рішення, ухваленого (на його думку) з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта зводяться до наступного.

Щодо відсутності договірних правовідносин. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не встановив правову природу відносин між сторонами та факт чинності самого зобов`язання. Позивач не надав належних доказів того, що договір № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021, укладений первинно з КП "Харківводоканал", є діючим станом на 2025 рік (період виникнення заявленої заборгованості). Будь-які зміни щодо продовження строку дії чи зміни Виконавця в порядку, передбаченому пунктом 23 договору (шляхом укладання додаткової угоди), у 2022- 2026 роках не вносилися, у зв`язку з чим договір юридично втратив силу на момент спору.

Щодо процесуальних порушень суду, апелянт вважає, що місцевим господарським судом повністю проігноровано вимоги статті 238 ГПК України. Рішення про стягнення коштів ґрунтується виключно на твердженнях Комунального підприємства без дослідження та оцінки доказів, а також без мотивованої оцінки суттєвих аргументів відповідача. На думку апелянта, такий розгляд справи є грубим порушенням визначеного статтею 2 ГПК України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та ефективного захисту прав сторін.

Щодо статусу апелянта як бюджетної установи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував, що згідно зі Статутом ХНУВС є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Взяття установою на себе зобов`язань, які не передбачені її кошторисом, становить суттєве порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 справу №922/2496/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2496/26; відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 у справі №922/2496/26 до надходження матеріалів справи.

06.10.2026 справа № 922/2496/26 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 у справі №922/2496/26; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 28.10.2026 для подання заяв та клопотань. Справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 про відкриття апеляційного провадження була доставлена всім сторонам у справі в електронні кабінети у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.

У межах встановленого судом строку до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін з огляду на наступне.

Щодо чинності договірних відносин: Договір № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 у судовому порядку не змінювався та не розривався. Відповідно до п. 52 він є автоматично пролонгованим на кожен наступний рік через відсутність письмових заяв сторін про його припинення. Факт реального виконання умов Договору у спірний 2025 період підтверджується направленими рахунками із посиланням на цей правочин, актами наданих послуг та актом звіряння взаємних розрахунків від 29.08.2025.

- безпідставність заперечень Університету щодо втрати чинності Договором у 2025 році спростовується тим, що згодом, 13.07.2026, сторони уклали договір про закупівлю послуг № 23176/02-Б-2. У пункті 10.2 цього правочину сторони прямо визначили обов`язковою умовою його дії та чинності наявність підписаного базового Договору з індивідуальним споживачем № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021.

- рішення суду ґрунтується не на "твердженнях" Позивача, а на ретельному дослідженні первинних документів (рахунків, листів, договорів), які за критерієм вірогідності (ст. 86 ГПК України) повністю доводять факт надання послуг і виникнення боргу за приток зливних вод (20%) у сумі 253 375,09 грн. Відсутність детальної відповіді суду на кожен малозначний довід не свідчить про порушення вимог обґрунтованості.

- посилання Апелянта на особливості фінансування та норми статей 2, 3, 48, 49 Бюджетного кодексу України є неспроможними. Стаття 51 БК України зобов`язує розпорядників коштів у повному обсязі забезпечувати розрахунки за комунальні послуги. Відповідно до ст. 617 ЦК України та сталої практики Верховного Суду, відсутність бюджетних асигнувань або коштів на рахунках не є форс-мажором, не звільняє від обов`язку оплати фактично отриманих послуг (ст. 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст. 526, 629 ЦК України) та не позбавляє відповідальності за порушення договору.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників справи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

05 лютого 2021 року між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Харківським національним університетом внутрішніх справ укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 2990/02-ІО-Б.

Договір укладено уповноваженими особами, в судовому порядку договір не був розірваним чи зміненим.

На виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30 квітня 2025 року № 813/25 "Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви" здійснено заходи з реорганізації Комунального підприємства "Харківводоканал" шляхом його приєднання до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Комунального підприємства "Харківводоканал" правонаступнику - Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Відповідно до пункту 2.2 Статуту Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (в редакції 2025 року) встановлено, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Комунального підприємства "Харківводоканал".

Враховуючи наведене, Комунальне підприємство "Харківводоканал" з 01.11.2025 припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і з 01.11.2025 саме Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник Комунального підприємства "Харківводоканал", на підставі ліцензії, виданої Комунальному підприємству "Харківводоканал" (Постанова НКРЕКП від 30 грудня 2025 року № 2219 та від 24 лютого 2026 року № 293 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07 жовтня 2016 року № 1816").

Згідно пунктів 5, 6 договору тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону і становлять: на послугу з централізованого водопостачання - 16,08 гривень за 1 куб. метр; на послугу з централізованого водовідведення - 8,928 гривень за 1 куб. метр. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну тарифів на послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів. У разі зміни тарифів у період дії договору нові тарифи застосовуються з моменту введення в дію без внесення додаткових змін до договору. Плата за послуги розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 17 договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг та інших категорій платежів здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді. За згодою споживача рахунки можуть надаватися в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.

Згідно пункту 52 договору, договір укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на один рік.

Відповідно до пункту 58 договору сторони зобов`язалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких "Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08 вересня 2010 року № 321 (далі - Правила № 321/Місцеві правила).

Згідно пункту 61 договору виконавець приймає додаткову кількість стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі відповідача 19,87041 га, та згідно з додатком №1 "Перелік об`єктів водоспоживання та водовідведення" та за даними Харківського гідрометцентру відповідно до вимог нормативно-правових актів, зазначених в пункті 58 Договору з застосуванням коефіцієнтів стоку: у теплий період року відповідно до різних видів поверхонь: покрівлі будинків і споруд, асфальтобетонні покриття - 0,7, бруковані або щебеневі мостові -0,5, без дорожніх покриттів, сквери, бульвари - 0,25, газони -0,1; у холодний період року -0,6.

Теплий період складають місяці з березня по листопад включно, а холодний період складають місяці з грудня по лютий включно.

Відповідно до додатку №1 до договору № 2990/02-ІО-Б від 05 лютого 2021 року "Перелік об`єктів водоспоживання та водовідведення" наведено перелік об`єктів споживача і визначено площу земельних ділянок, а саме: 15,9002 +3,8886+0,08161= 19,87041 га.

Надані Харківському національному університету внутрішніх справ послуги з централізованого водовідведення складаються з фактичних обсягів водоспоживання та середньомісячного об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів і сніготанення та неорганізовано потрапляє до мереж госпфекальної каналізації, визначається відповідно до площі території, що займає споживач, у розмірі 20 % фактичного обсягу атмосферних опадів за інформацією метеорологічної служби за місяць, який передує розрахунковому періоду, відповідно до пункту 3.21 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08 вересня 2010 року № 321.

Нарахування за додаткову кількість стічних вод що потрапляють в систему водовідведення здійснюються відповідно до пункту 3.21 "Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08 вересня 2010 року № 321.

Середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів і сніготанення та неорганізовано потрапляє до мереж госпфекальної каналізації, визначається відповідно до площі території, що займає споживач, у розмірі 20 % фактичного обсягу атмосферних опадів за інформацією метеорологічної служби за місяць, який передує розрахунковому періоду.

Середньомісячний об`єм додаткового обсягу стічних вод, О, визначають за формулою:

О = 20% (10hкF), де 10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання F та h; h - кількість опадів за звітний місяць, мм, визначається за метеорологічними даними; к - загальний коефіцієнт стоку, що враховує кількість стічних вод (шар або об`єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (місяць), від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період; F - загальна площа території споживача, га; 20% - відсоток стоку додаткового обсягу стічних вод, що потрапляє в господарсько-фекальну систему каналізації.

Загальний коефіцієнт стоку дощових вод в теплий період року для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку 7 до цих Правил.

Для визначення середньомісячного об`єму стічних вод в теплий період, О, з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, к, для загальної площі стоку, F, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку 7, для площ стоку з різним видом поверхні.

Загальний коефіцієнт стоку стічних вод в холодний період року з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6 .

Теплий період складають місяці з березня по листопад включно, а холодний період складають місяці з грудня по лютий включно.

Як свідчать матеріали справи, нарахування за додаткову кількість стічних вод що потрапляють в систему водовідведення здійснюються з урахуванням даних Харківського гідрометцентру та загальної площі споживача.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що Договір № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 юридично втратив силу на момент спору, а позивачем не доведено факт його пролонгації, з огляду на таке.

Відповідно до п. 52 Договору, він вважається продовженим на один рік за умови, якщо за один місяць до закінчення строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову. Характер цієї умови встановлює презумпцію чинності договору, яка може бути спростована виключно доказом направлення письмового заперечення проти пролонгації. Матеріали справи свідчать, що жодна із сторін (зокрема й відповідач) не заявляла про відмову від Договору, а отже, він є чинним у спірний період в силу закону та умов самого правочину (ст. 629 ЦК України).

Чинність Договору та реальність надання послуг у 2025 році підтверджується сукупністю конклюдентних дій самого відповідача. Так, у матеріалах справи наявна Книга №21 за 2025 рік абонентської служби по роботі з абонентами ЮО ДЗ Слобідського району, в якій зафіксовано щомісячні показники приладів обліку ХНУВС із січня по грудень 2025 року із прямим посиланням на Договір № 2990/02-ІО-Б. Навпроти кожного щомісячного показника міститься підпис уповноваженої особи відповідача (інженера), що свідчить про системне та послідовне визнання Споживачем чинності договірних відносин та погодження із договірною підставою обліку послуг.

Крім того, факт здійснення відповідачем часткової оплати за цим розрахунковим періодом у розмірі 44156,07 грн (за фактичне водоспоживання та абонентську плату) додатково підтверджує визнання ним дії Договору, оскільки у випадку припинення зобов`язання правові підстави для здійснення таких платежів були б відсутні.

Також колегією суддів встановлено, що відповідач отримував рахунки за надані послуги у спірний період (що підтверджується повідомленнями про вручення від 31.08.25, 30.09.25, 31.10.25, 30.11.25, 31.12.25). У вказаних рахунках містилося посилання на Договір № 2990/02-ІО-Б як на підставу для нарахування плати (в тому числі за 20% притоку зливних вод), а отже, Споживач був обізнаний про характер та підстави нарахувань, проте жодних заперечень чи незгоди з виставленими рахунками протягом 2025 року позивачу не заявляв. За таких обставин, заперечення відповідача суперечать принципу добросовісності та матеріалам справи.

Щодо доводів Скаржника про відсутність укладених додаткових угод про зміну Виконавця в порядку пункту 23 Договору, колегія суддів зазначає, що внаслідок реорганізації КП "Харківводоканал" шляхом його приєднання до КП "Харківські теплові мережі" (на виконання рішення Харківської міської ради від 30.04.2025 № 813/25) відбулося універсальне правонаступництво. За змістом цивільного та господарського законодавства, при універсальному правонаступництві всі права та обов`язки приєднаної юридичної особи переходять до її правонаступника в силу закону з моменту підписання передавального акта. Таким чином, КП "Харківські теплові мережі" набуло статусу сторони (Виконавця) за Договором № 2990/02-ІО-Б автоматично, що робить неотримання додаткових угод за п. 23 правочину таким, що не впливає на чинність та обов`язковість виконання умов Договору.

Щодо аргументів скаржника про статус бюджетної установи та особливості взяття зобов`язань за кошторисом, колегія суддів зазначає таке.

Суд апеляційної інстанції повною мірою враховує специфіку правового статусу Харківського національного університету внутрішніх справ як закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що фінансується з державного бюджету, а також складні умови його функціонування в період дії воєнного стану.

Водночас, за приписами статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують в повному обсязі проведення розрахунків за водопостачання, водовідведення та інші комунальні послуги, які споживаються бюджетними установами, укладаючи договори за кожним видом послуг у межах затверджених асигнувань.

Аналіз наявної у матеріалах справи Книги № 21 за 2025 рік абонентської служби по роботі з абонентами ЮО ДЗ Слобідського району свідчить про те, що облік щомісячних показників приладів водовідведення ХНУВС здійснювався у повній відповідності до внутрішніх процедур установи. Наявність у вказаному документі спеціальної графи "Ліміт - Бюджет" із відмітками та підписами відповідальної особи (інженера) відповідача підтверджує, що обсяги споживання за Договором № 2990/02-ІО-Б від 05.02.2021 співвідносилися з лімітами бюджетного фінансування установи на 2025 рік.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, тимчасова відсутність достатнього бюджетного фінансування або затримки у затвердженні видатків кошторису, зумовлені об`єктивними чинниками воєнного часу, не можуть виступати правовою підставою для звільнення споживача від обов`язку оплати фактично отриманих послуг, оскільки це порушувало б баланс інтересів сторін та договірні засади господарювання.

З огляду на те, що надання послуг з водовідведення (включаючи приток зливних вод у розмірі 20%) підтверджено належними первинними документами, а сам факт договірних відносин та обліку лімітів послідовно визнавався уповноваженими представниками установи протягом усього спірного періоду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що аргументи Харківського національного університету внутрішніх справ були почуті, проте доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, наведеного вище не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Харківського національного університету внутрішніх справ задоволенню не підлягає, а рішення Господарського Харківської області від 17.09.2026 у справі №922/2496/26 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2026 у справі №922/2496/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін