Ухвала № 141414798 у справі № 160/27814/25 від 11.11.2026

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа №160/27814/25

адміністративне провадження № К/990/45390/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, в якій позивачка просила визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення 17.04.2025 №[номер приховано] Форма «ПС» на суму 680,00 гривень;

- податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] Форма «ПС» на суму 6500 гривень;

- податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] Форма «Р» на суму 544087,25 гривень;

- податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] Форма «Р» на суму 45340,62 гривень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 в задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №160/27814/25 скасовано.

Ухвалено у справі №160/27814/25 нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2025:

- № [номер приховано] (форма «Р») про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 544 087,25 грн;

- № [номер приховано] (форма «Р») про нарахування військового збору у сумі 45 340,62 грн;

- № [номер приховано] (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій у сумі 6 500,00 грн;

- № [номер приховано] (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій у сумі 680,00 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 966,08 грн (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 08 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

06.10.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25.

Верховний Суд ухвалою від 12.10.2026 залишив касаційну скаргу без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 14.10.2026.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 22.10.2026 надіслало до Верховного Суду клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та уточнену касаційну скаргу.

Першочергово Суд вважає за необхідне перевірити доводи відповідача щодо підстав пропуску строку касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

У клопотанні Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що вперше касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 була подана в межах строку, встановленого частиною першою статті 329 КАС України, однак, була повернута Верховним Судом згідно з ухвалою від 13.08.2026.

Враховуючи значне навантаження та загальні несприятливі обставини (зумовлені російсько-українською війною), скаржник в найкоротший термін та без зайвих зволікань повторно подав касаційну скаргу, яка також була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 01.10.2026.

Реалізовуючи своє право на касаційне оскарження, відповідач 06.10.2026 подав повторну касаційну скаргу (на 3-й робочий день після повернення попередньої касаційної скарги).

На переконання відповідача, він максимально оперативно, без зайвих зволікань, попри постійні повітряні тривоги та загрози ворожих обстрілів міста Дніпро, усував недоліки та подавав повторні касаційні скарги, намагаючись вкластися в відведені законодавством строки.

Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги.

Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Також Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.

Слід врахувати, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини першою, третьою статті 341 КАС України).

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. А. Васильєва

Судді О. О. Шишов

М.М. Яковенко