Постанова № 141424344 у справі № 152/214/21 від 11.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 152/214/21

провадження № 61-5666св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянув заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Дмитро Анатолійович , про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної власності колишнього подружжя та поділ майна подружжя.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння по АДРЕСА_1 та здійснити його поділ.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , залишено без задоволення.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., про визнання зловживання процесуальними правами відмовлено.

Відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А. , у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю інших учасників справи.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , залишено без задоволення.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви простягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

У жовтні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) грн та додатково 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) грн, які ОСОБА_1 має понести у майбутньому за отримані послуги при повному розрахунку з адвокатом за надані послуги.

Заяву про ухвалення додаткової постанови обґрунтована тим, що інтереси позивача ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції представляє адвокат Корнійчук Д. А. на підставі договору про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року № 12-Б (строк дії продовжено до 28 лютого 2027 року додатковою угодою від 28 лютого 2026 року № 01) та ордера від 01 травня 2026 року серії АВ № 1278148.

У зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції адвокатом надано такі послуги: ознайомлення з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами (107 аркушів); аналіз матеріалів цивільної справи № 152/214/21; правовий аналіз практики Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, на яку посилалася скаржниця (зведена таблиця - Додаток № 14 до відзиву); підготовка відзиву на касаційну скаргу; підготовка клопотання про продовження процесуального строку; клопотання про виклик учасників справи та клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

На оплату цих послуг адвокатом виставлено рахунок від 06 червня 2026 року № 060626/1439 на суму 7 000,00 грн (позиція: «відзив/заперечення, письмові пояснення у справі № 152/214/21»).

Рахунок оплачено в повному обсязі 08 червня 2026 року згідно з платіжною інструкцією № @2PL560908 на суму 7 000,00 грн. Оплата здійснена фактичним платником ОСОБА_5 за позивача; у призначенні платежу прямо зазначено: «Сплата за юридичні послуги по справі 152/214/21 рахунок 060626/1439 від 06.06.26, ОСОБА_1 », що підтверджує фактичне понесення витрат саме у цій справі та саме за рахунок, виставлений позивачу.

У додатку № 9, 10 надав довідку про призначення рахунку для отримання коштів та витяг про те що адвокат Корнійчук Д. А. є платником єдиного податку.

Відсутність акта приймання-передачі наданих послуг не є перешкодою для відшкодування витрат на правничу допомогу. Частина друга статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначає, що розмір витрат встановлюється згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті, а частина третя цієї статті вимагає лише детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку таких доказів і не визначає акт наданих послуг обов`язковим доказом. У цій справі факт і обсяг наданих послуг підтверджуються процесуальними документами, підготовленими адвокатом і наявними в матеріалах справи (відзив на касаційну скаргу зі зведеною таблицею судової практики, клопотання від 17 червня 2026 року), детальним описом робіт (пункт 3.1 цієї заяви), а їх вартість і фактична оплата - рахунком від 06 червня 2026 року № 060626/1439 та платіжною інструкцією від 08 червня 2026 року № @2PL560908. Повна оплата виставленого рахунку сама по собі свідчить про прийняття клієнтом наданих послуг без зауважень. Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, відшкодуванню підлягають витрати не лише фактично сплачені, а й такі, що підлягають сплаті, тобто вирішальним є доведеність їх обсягу та вартості, а не оформлення окремого акта.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником додано до заяви (копії): свідоцтво серія ЗР № 21/1514 Корнійчук Д. А. ; ордер серія АВ № 1278148; договір від 03 березня 2025 року № 12-Б; додаткова угода від 28 лютого 2026 року №1; рахунок на оплату послуг від 06 червня 2026 року № 060626/1439; платіжна інструкція про оплату ОСОБА_1 - 7 000 грн; клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу від 17 червня 2026 року Вих. № 17/06/26-4; відзив на касаційну скаргу від 17 червня 2026 року; витяг № 689 з реєстру платників єдиного податку від 07 січня 2024 року Корнійчука Д. А. ; довідка за реквізитами рахунку Корнійчука Д. А ..

Вказана заява надіслана заявником через підсистему «Електронний суд» іншим учасникам справи.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом заяв чи заперечень проти заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., про ухвалення додаткової постанови не надійшло.

Рух заяви у Верховному Суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А. , про ухвалення додаткової постанови передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Верховного Суду від 13 жовтня 2026 року справу № 152/214/21 та заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., розподілено для розгляду судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А. , про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., частково.

Правове обґрунтування

Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

- судом не вирішено питання про судові витрати;

- суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду заяви

Правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи № 152/214/21 ОСОБА_1 надавав адвокат Корнійчук Д. А., який діяв на підставі ордера про надання правничої допомоги від 01 травня 2026 року серія АВ № 1278148 та договору про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 03 березня 2025 року № 12-Б.

У червні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., подав до Верховного Суду відзив, до якого додано клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву, у яких виклав клопотання про стягнення із позивачки судових витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції, докази яких будуть подані додатково.

У червні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., подав до Верховного Суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, в орієнтовному розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн, докази остаточного розміру та сплати яких будуть подані додатково.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 12-Б сторони погодили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених вказаним договором щодо захисту та представництва інтересів клієнта в судових інстанціях, правоохоронних органах, органах суб`єктів владних повноважень, перед фізичними особами, (ФО-П), юридичними особами публічного та приватного права на території України, вчиняти від імені Клієнта усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти клієнт з питань цивільної юрисдикції (далі - послуги, доручення), а клієнт прийняти такі послуги, щодо представництва прав та інтересів клієнта.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 12-Б сторони погодили, що виконуючи умови вказаного договору адвокат зобов`язується суворо зберігати адвокатську таємницю. Вчиняти всі дії та користуватися всіма професійними правами адвоката вказаними в Законі України: «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання доручення, якщо інше не зазначено сторонами додатково. Адвокат не має жодних обмежень повноважень на вчинення процесуальних дій, як представник Клієнта у пункту 1.1. цього договору.

За змістом пункту 3.1 договору № 12-Б сторони погодили, що за надання адвокатом правової допомоги за цим договором, що вказана в розділі 1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених договорі та/або в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною вказаного договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору № 12-Б норма години праці адвоката складає 600,00 грн. У додаткові угоді до договору може бути визначена винагорода адвоката з врахування складності справи, участі у судових засіданнях, проведення переговорів, збору доказів, аналізу інформації та іншої специфіки спору. Заяви, клопотання, запити, заходи щодо отримання доказів та інших відомостей та підготовка інших процесуальних документів оплачуються за погодинною оплатою.

Відповідно до додаткової угоди № 1 про продовження строку дії договору про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року № 12-Б сторони, а кожна окремо - сторона, уклали додаткову угоду, що договір про надання правничої допомоги від 03 березня 2025 року продовжено на один рік до 28 лютого 2027 року.

Водночас для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Надавши комплексну оцінку доказам щодо витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, врахувавши залишення без задоволення судом касаційної інстанції скарги ОСОБА_2 , співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони; часом, який міг бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наявність заперечень сторони позивача щодо заявлених позивачем витрат, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Д. А., на її користь 7 000,00 грн на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

Вимога щодо додаткового відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, які ОСОБА_1 має понести у майбутньому за отримані послуги при повному розрахунку з адвокатом за надані послуги, не конкретизована, абстрактна і не підтверджена належними доказами, а тому у стягненні на його користь указаної суми слід відмовити.

Витрати на професійну правничу допомогу в межах указаної суми є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Корнійчуком Д. А. позивачу ОСОБА_1 обсягом послуг у суді касаційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Дмитро Анатолійович, про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 7 000,00 (сім тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

У решті вимог заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Корнійчук Дмитро Анатолійович , відмовити.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник