Судові рішення

Постанова № 141467756 у справі № 679/1734/25 від 11.11.2026

Постанова від 11.11.2026 у цивільній справі № 679/1734/25 (категорія «Усунення перешкод у користуванні майном»). Суд: Хмельницький апеляційний суд, суддя П'єнта І. В.

Справа№ 679/1734/25
СудХмельницький апеляційний суд
СуддяП'єнта І. В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяУсунення перешкод у користуванні майном
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141467756

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/1734/25

Провадження № 22-ц/820/2192/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Корніюк А.П.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: представників учасників справи Бойка В.Ф., Козійчука О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Козійчуком Олександром Івановичем, на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року (суддя Сопронюк О.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування майном.

В обґрунтування позову зазначав, що з 22.10.2013 по 06.10.2025 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 . Під час шлюбу, а саме, 21.05.2016, ними було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , і позивач, і відповідач набули у приватну спільну часткову власність по частини спірної квартири.

Вказував, що перебуваючи у шлюбі захворів, а згодом йому встановлено першу групу інвалідності (загальне захворювання). Оскільки відповідачка відмовилася його доглядати, тому тимчасово переїхав до своєї матері.

Зазначав, що відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, провокує конфлікти, виганяє його з квартири, не дає можливості проживати в своєму житлі, заперечуючи його право на одну другу частку у спільному майні.

Зауважував, що відповідачка займає квартиру повністю, досягти згоди щодо користування квартирою в добровільному порядку не вдається, через неприязні відносити між ними, іншого житла він не має, тому вважає за доцільне встановити порядок користування спільною квартирою в судовому порядку.

Враховуючи викладене вище, позивач просив суд визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

-виділити в користування ОСОБА_1 кімнату, житловою площею 19,5 кв.м (3) і вбудовану шафу 0,2 кв.м (7); виділити в користування ОСОБА_2 кімнату, житловою площею 12,1 кв.м (3) з лоджією, площею 2,1 кв.м, кімнату, житловою площею 9,8 кв.м (6), і вбудовану шафу, площею 0,4 кв.м (2); залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коридор, площею 12,0 кв.м (1), кухню, площею 7,3 кв.м (8), вбиральню, площею 1,3 кв.м (4), ванну кімнату, площею 2,6 кв.м (5). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року позов задоволено.

Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :

- виділено у користування ОСОБА_1 житлову кімнату, площею 19,5 кв.м;

- виділено у користування ОСОБА_2 житлову кімнату, площею 12,1 кв.м, з лоджією 2,1 кв.м та житлову кімнату, площею 9,8 кв.м;

- залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 наступні приміщення: коридор, площею 12,0 кв.м, кухню, площею 7,3 кв.м, вбиральню, площею 1,3 кв.м, ванну кімнату, площею 2,6 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 липня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 н користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Козійчука О.І., подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що позивач не надав жодних доказів чинення йому перешкод у користуванні спільною квартирою та проявів його хвороби під час спільного проживання з відповідачкою.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки поданих стороною відповідача доказам та показанням відповідачки, наданих в якості свідка під присягою.

Зауважує, що суд фактично звільнив позивача від доведення обставин невизнання його майнових прав, переклавши вказаний обов`язок на відповідачку.

Вказує, що суд не конкретизував якими доказами можливо довести факт переїзду в межах однієї квартири, а також не взяв до уваги показання свідків, що усі речі, що знаходяться в квартирі є спільною власністю подружжя, позивач ніяким чином не повідомив, що бажає звільнити квартиру від певних речей.

Звертає увагу, що спору між сторонами з приводу способу користування квартирою немає, позов пред`явлено передчасно, жодної пропозиції про встановлення порядку користування майном позивач не надсилав, під час допиту позивача в судовому засіданні він чітко не відповів чи розуміє він предмет позовних вимог, проте, позивач висловився про небажання встановлювати порядок користування майном, а про бажання його спільного продажу.

Тому, вважає, що суд фактично вирішив спір щодо вимог, яких позивач під час розгляду справи по суті не підтримав, оскільки погодився на продаж, а не на порядок користування майном.

Підтвердженням цього є те, що суд відкладав судове засідання у справі та надавав сторонам час для нотаріального оформлення продажу квартири, а не на встановлення порядку користування нею, оскільки позивач відмовився від встановлення порядку за згодою відповідачки.

Зауважує, що саме позивач проігнорував можливість встановлення порядку користування власністю за згодою сторін, саме в тому порядку, який був запропонований ним у позові.

При цьому, посилається на те, що суд порушив права відповідачки на здійснення нею права власності за згодою інших співвласників, оскільки пропозиції на таку згоду від іншого співвласника не надходило.

Вказує, що відповідачка була позбавлена права запропонувати позивачу компенсацію його частки спірної квартири, так і запропонувати власний варіант користування.

Вважає, що за умови відсутності спору між сторонами та за відсутності доказів неможливості спільної домовленості сторін щодо порядку користування спільною власністю, у позові слід відмовити.

Крім того, посилається на необгрунтовність додаткового судового рішення, вважає, що судом помилково стягнуто з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу, оскільки визначені витрати є очевидно завищеними та не відповідають складності справи та поданим заявам по суті справи.

Зауважує, що на момент укладення угоди сторони погодили про надання переліку послуг та їх вартість. При цьому, вказані в акті виконаних робіт від 10.07.2026 перелік послуг, зокрема: ознайомлення з обставинами справи, ознайомлення з законодавчою базою і судовою практикою, що регулюють спірні відносини за період з 2022 по 2025 роки, ознайомлення з відзивом на позовну заяву та додатками до нього, не є правовою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак не підлягає оплаті в якості правничої допомоги.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його представником - адвокатом Бойком В.Ф., про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Козійчук О.І. підтримав доводи апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.Ф. в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.2016, посвідченого приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Ковальчук Л.Я., інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №60271776 від 31.05.2016, позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності (розмір частки кожного по 1/2), належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 67,3 кв.м, житловою площею 41,4 кв.м. (а.с.9-10,11-12).

Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири - 67,3 кв.м, з якої житлова площа - 41,4 кв.м. Квартира складається з трьох житлових кімнат: 1 кімната - площею 12,1 кв.м (з лоджією площею 2,1 кв.м), 2 кімната - площею 9,8 кв.м, 3 кімната - площею 19,5 кв.м, а також кухні - площею 7,3 кв.м, ванної кімнати - площею 2,6 кв.м, вбиральні - площею 1,3 кв.м, коридору - площею 12 кв.м, вбудованих шаф, площами 0,2 кв.м та 0,4 кв.м. (а.с.8,13,14).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.10.2025, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 22.10.2013 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №218. У шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дочка ОСОБА_4 (а.с.15-16).

Згідно з епікризом №1160 від 07.03.2025, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1687/459 від 07.04.2025, виписки - епікризу із медичної картки стаціонарного хворого№19259 20.06.2025, ОСОБА_1 хворіє, з його слів, з 2013 року, періодично перебуває на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (а.с.69,70,71).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 06.08.2025, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, 1 група, підгрупа Б, загальне захворювання (а.с.7).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з можливості встановлення порядку користування квартирою шляхом виділу кожному із співвласників у користування житлових кімнат, а кухню, ванну кімнату, вбиральню (санвузол) залишити в загальному (спільному) користуванні учасників спільної часткової власності.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд з огляду на наступне.

Згідно зі статями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно зі статтями 41, 47 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частинами першою, другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Аналіз положень статті 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При встановленні порядку користування житлом кожному із співвласників передається в користування конкретна частина житла, виходячи із його частки в праві спільної власності на квартиру. Зазначена норма регулює саме порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності.

При цьому, допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 487/3769/20 Верховний Суд зробив висновки про те, що «володіння та користування спільним майном здійснюється усіма його співвласниками за спільного згодою, тобто в результаті досягнення консенсусу. У тому ж разі, якщо такої згоди сторони не досягли, спір щодо порядку володіння та користування спільним майном повинен вирішуватися судом. Отже, у разі коли існує між співвласниками спір з приводу порядку користування та володіння спільним майном, суд має вирішити такий спір щодо суті, визначивши певний порядок користування спільним майном для його співвласників, які в позасудовому порядку не досягли згоди з приводу користування та управління ним».

У постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 Верховний Суд України зробив висновок про те, що «стаття 358 ЦК України свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників щодо спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном. Суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому, допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників».

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 (провадження № 61-24395св18), від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61?10474св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21).

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції, врахувавши частки у праві спільної часткової власності, технічні характеристики квартири, розмір житлової площі, а також відносини між сторонами у справі, пропорційність та рівновагу прав та інтересів сторін у справі, та встановивши відсутність домовленостей та невизначеність між сторонами щодо порядку користування спільним майном, зробив обґрунтований висновок про те, що встановлення порядку користування спільною квартирою забезпечить реальну можливість позивачу реалізувати свої права на частку в спільному майні, а тому, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, з урахуванням запропонованого позивачем варіанту поділу квартири. Відповідачка в ході розгляду справи не запропонувала іншого варіанту користування спірною квартирою. Визначений судом порядок користування квартирою враховує баланс інтересів співвласників та забезпечує рівні умови здійснення ними своїх прав. Проживання в квартирі неповнолітньої дочки сторін у справі не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачка була позбавлена можливості запропонувати власний варіант поділу квартирою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідачка брала участь в ході розгляду справи в суді першої інстанції особисто та за участі представника - адвоката, подавала відзив на позовну заяву, проте, правом подати свій варіант поділу квартири та запропонувати інший спосіб врегулювання спору не надала. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неможливість запропонувати позивачу компенсацію за його частку у майні, у зв`язку з тим, що таке питання відповідачка не позбавлена можливості вирішити поза межами розгляду справи щодо спору про визначення порядку користування нерухомим майном.

Не приймаються апеляційним судом до уваги доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованості додаткового рішення суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вимог про перегляд та скасування/зміну додаткового рішення суду апеляційна скарга не містить. При цьому, вимогами ч. 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідачки з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки апеляційний суд залишає без задоволення вимоги апеляційної скарги по суті позовних вимог, тому підстав для розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Козійчуком Олександром Івановичем, залишити без задоволення.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

А.П. Корніюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.11.2026 Постанова № 141409549 Хмельницький апеляційний суд
11.11.2026 Ухвала № 141382107 Хмельницький апеляційний суд
09.11.2026 Ухвала № 141320631 Хмельницький апеляційний суд
26.10.2026 Ухвала № 140930888 Хмельницький апеляційний суд
03.09.2026 Ухвала № 139454825 Хмельницький апеляційний суд
13.08.2026 Ухвала № 138971036 Хмельницький апеляційний суд
23.07.2026 Рішення № 138627133 Нетішинський міський суд Хмельницької області
06.07.2026 Рішення № 138090239 Нетішинський міський суд Хмельницької області
21.04.2026 Ухвала № 135850546 без тексту Нетішинський міський суд Хмельницької області
30.03.2026 Ухвала № 135240634 без тексту Нетішинський міський суд Хмельницької області
25.03.2026 Ухвала № 135128390 без тексту Нетішинський міський суд Хмельницької області
23.02.2026 Ухвала № 134274375 без тексту Нетішинський міський суд Хмельницької області
02.12.2025 Ухвала № 132241789 без тексту Нетішинський міський суд Хмельницької області