Судові рішення

Постанова № 141477860 у справі № 208/1695/26 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 у цивільній справі № 208/1695/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Макаров М. О.

Справа№ 208/1695/26
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяМакаров М. О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141477860

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8089/26 Справа № 208/1695/26 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 24.01.2009 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , від якого в них є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.01.2017 року у справі № 208/5438/16-ц шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.11.2016 року у справі № 208/5437/16-ц на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На даний час матеріальний стан позивачки змінився в бік погіршення, оскільки з 2016 року зросли: витрати на утримання дітей у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, освіту тощо, підвищився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, підвищились ціни на комунальні послуги, розмір податків тощо.

Також у позивачки, порівняно з 2016 роком, коли на її користь з відповідача були стягнуті аліменти на утримання двох малолітніх дітей, значно погіршився матеріальний стан у зв`язку з ростом витрат на утримання себе та своєї сім`ї.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивачки народилась третя дитина, ОСОБА_7 , відповідно, її витрати на утримання всіх дітей теж зросли.

Тобто, після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів законодавець з 28.08.2018 року збільшив мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, а саме: з 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір стягнутих з відповідача аліментів - по 1/6 від розміру всіх видів доходів на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - є недостатнім для забезпечення потреб дітей.

При цьому, оскільки відповідач має нестабільний дохід, офіційно не працює, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, то стягнення з нього аліментів в частці від всіх видів заробітку (доходів) не забезпечить інтересів дітей, оскільки невідома остаточна база нарахування аліментів.

В свою чергу, стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі дозволить, по-перше, чітко визначити щомісячну суму, яка буде нараховуватись відповідачу в якості аліментів, що призведе до передбачуваності та дозволить позивачці розраховувати свої витрати на дитину, а, по-друге, це дозволить спонукати відповідача швидше знайти роботу та забезпечити погашення заборгованості з аліментів.

У зв`язку з наведеним позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.11.2016 року у справі №208/5437/16-ц, які стягуються із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме: визначити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 10 568,66 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з щорічною їх індексацією відповідно до закону, до досягнення дітьми повноліття, про що видати відповідний виконавчий документ.

Рішенням Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у зв`язку з повним виконанням ОСОБА_3 рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року по справі № 208/5437/16-ц, враховуючи заяву ОСОБА_1 про відсутність претензій зі сплати аліментів до боржника ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення та додаткове суду не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Так, судом встановлено, що сторони: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 24 січня 2009 року, актовий запис №23. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року по справі № 208/5437/16-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину, щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до їх повноліття. Стягнення аліментів з ОСОБА_3 , проводити щомісяця, починаючи з 21.08.2016 року.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 січня 2017 року по справі № 208/5438/16-ц шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 розірвано.

24 січня 2017 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Максютенко А.М. відкрито виконавче провадження ВП №53274009 з виконання виконавчого листа №208/5437/16, виданого 20.01.2017 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

02 червня 2020 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Сухою О.С. закінчено виконавче провадження ВП №53274009 з виконання виконавчого листа №208/5437/16, виданого 20.01.2017 Заводським районним судом м.Дніпродзержинська, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що згідно заяви стягувача ( ОСОБА_1 ), яка надана на прийомі у державного виконавця, претензій до боржника ( ОСОБА_3 ) на момент повноліття дітей стягувач не має. Матеріальних претензій до нього не має, аліменти сплачені в повному обсязі.

Також, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 29.05.2020 року, відповідно до якої вбачається, що вона, ОСОБА_1 претензій зі сплати аліментів до боржника ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має. Аліменти на момент повноліття дітей сплачені в повному обсязі.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , вбачається, що у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась донька ОСОБА_7 .

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «АВАНГАРД-КОМПАНІ», вбачається, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «АВАНГАРД-КОМПАНІ». Займає посаду Менеджер з персоналу. Дохід за період з 01.01.2025р. по 30.06.2025р. склав 61+200,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у зв`язку з повним виконанням ОСОБА_3 рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року по справі № 208/5437/16-ц, враховуючи заяву ОСОБА_1 про відсутність претензій зі сплати аліментів до боржника ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню..

Колегія суддів погоджується, з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів, шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів, шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України - зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Правова позиція ВСУ у справі за №143цс 13 від 05.02.2014 року).

Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року по справі №208/5437/16-ц виконано в повному обсязі. Даний факт підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої вбачається, що згідно заяви стягувача ( ОСОБА_1 ), яка надана на прийомі у державного виконавця, претензій до боржника ( ОСОБА_3 ) на момент повноліття дітей стягувач не має. Матеріальних претензій до нього не має, аліменти сплачені в повному обсязі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_3 рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року по справі № 208/5437/16-ц виконано в повному обсязі, матеріали справи мають заяву ОСОБА_1 про відсутність претензій зі сплати аліментів до боржника ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведених вище норм СК України саме ініціатор позову повинен доводити обставини змін у житті сторін, в тому числі, у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров`ї або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленостей між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.06.2026 Ухвала № 137834832 Дніпровський апеляційний суд
30.06.2026 Ухвала № 137834830 Дніпровський апеляційний суд
23.06.2026 Ухвала № 137640884 Дніпровський апеляційний суд
03.06.2026 Ухвала № 137066150 Дніпровський апеляційний суд
27.04.2026 Ухвала № 137009835 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського
21.04.2026 Рішення № 137009833 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського
21.04.2026 Рішення № 136056227 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського
25.03.2026 Ухвала № 135276412 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського
10.03.2026 Ухвала № 137009834 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського
10.03.2026 Ухвала № 134717955 без тексту Заводський районний суд міста Кам’янського