Провадження № 6/742/116/26
Єдиний унікальний № 742/2562/25
УХВАЛА
01 червня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі судового засідання - Бурмаці Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», про розстрочку виконання рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.07.2025 у справі №742/2562/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 147500,00 грн строком на 12 місяців.
Заява мотивована тим, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.07.2025 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1298-4525 від 06.11.2023 у розмірі 147500,00 грн. Однак ОСОБА_1 не може негайно виконати рішення суду, оскільки має скрутне матеріальне становище, є військовослужбовцем і його єдиним джерелом доходу є грошове забезпечення військовослужбовця. Одноразова сплата значної суми є неможливою, тому представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду.
У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, проте останній подав до суду заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за їх відсутності (а.п.21).
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17.07.2025 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1298-4525 від 06.11.2023 у розмірі 147500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому, а підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Водночас обставини, на які посилається заявник, як на достатні для розстрочення виконання рішення суду, такими не являються.
Так, заявник ОСОБА_1 надав копію довідки №4021/61/26 від 14.05.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації (а.п.4) та копію посвідчення серії НОМЕР_1 (а.п.3).
Відповідно до відповіді на запит №325489784 від 27.03.2026, у ОСОБА_1 відсутні транспортні засоби (а.п.8).
З відповіді на запит №325489785 від 27.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 має стабільний дохід (а.п.5-7).
На підтвердження здійснення витрат, ОСОБА_1 надав копію чека на придбання заправного пістолета та насоса для перекачування палива на суму 4405,00 грн (а.п.10).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Разом з тим, оцінивши надані заявником докази, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, оскільки скрутний майновий стан, про який зазначив заявник, однак не надав жодного доказу з цього приводу, не є тими виключними обставинами, що перешкоджають належному виконанню рішення суду або роблять неможливим його виконання протягом встановленого законодавством строку. Натомість встановлено, що ОСОБА_1 має стабільний дохід, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, будучи особою працездатного віку, не має фінансової можливості виконати рішення суду. Доводи про перебування на військовій службі не свідчать ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду.
За таких обставин, виходячи з принципів верховенства права, обов`язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, враховуючи викладені вище обставини справи та норми закону, які регулюють вирішення даного питання, практику Верховного Суду щодо його вирішення, оскільки заявник не надав доказів на обґрунтування вимог про необхідність розстрочки виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у цій справі, а тому задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», про розстрочку виконання рішення - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026.
Разом з тим, на ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Анна КОРОТКА