Ухвала № 137110917 у справі № 904/284/22 від 01.06.2026

УХВАЛА

01 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/284/22 (904/1811/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф. - головуючий, Іванов О.Г., Чередко А.Є.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 (суддя Соловйова А.Є.)

у справі № 904/284/22 (904/1811/25)

за позовом ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "ДНІПРОДІПРОВОДГОСП" арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича

до 1). Кабінету Міністрів України; 2). Фонду державного майна України; 3). Державного агентства водних ресурсів України

про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України 21.04.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22 (904/1811/25) разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 у справі № 904/284/22 (904/1811/25) касаційну скаргу Фонду державного майна залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

11.05.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.04.2026 Фонд державного майна України подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до касаційної скарги, додавши доповнення до касаційної скарги.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 29.04.2026 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 скаржником отримано 31.03.2026, У зв`язку з чим, скаржник просить Верховний Суд поновити строк на касаційне оскарження.

Як було встановлено судом, постанову суду апеляційної інстанції від 25.03.2026 надіслано в електронний кабінет Фонду державного майна України та доставлено 31.03.2026 о 20:08, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Отже, днем отримання скаржником повного тексту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 є 01.04.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши наведені Фондом державного майна України підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Фонд державного майна України у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник у касаційній скарзі (доповненнях на касаційну скаргу) як на підставу для касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що судами при розгляді справи не було враховано висновок Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 2, 19 КАС України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який викладений у постановах від 26.03.2024 у справі № 160/4801/23, від 02.06.2022 у справі № 910/13614/21 у подібних правовідносинах.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України, заяви про усунення недоліків касаційної скарги (доповнення до касаційної скарги), Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Кабінет Міністрів України 17.04.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25) разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення першої інстанції до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 у справі № 904/284/22 (904/1811/25) касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, та докази доплати судового збору в сумі 12112,00 грн

11.05.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.04.2026 Кабінет Міністрів України подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до касаційної скарги, додавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження та надавши докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги як підставу для касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування п. 2 та п. 5 Положення про порядок передачі права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 у взаємозв`язку з питанням процедури узгодження, передбаченої Положенням № 1482 не для майна цього підприємства, як окремого об`єкту передачі, а для підприємства в цілому як єдиного майнового комплексу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України, заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Крім того, скаржником надано до суду клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25), яке обґрунтовано тим, що подальше виконання оскаржуваних рішень створює реальний ризик невідворотних наслідків. З огляду на суспільну значимість питання та ймовірність невідворотності правових наслідків, зупинення виконання рішення є пропорційним засобом запобігання шкоди, яку в іншому випадку буде неможливо або надзвичайно складно усунути.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушення прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи) на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції. Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.

Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розглянувши доводи Кабінету Міністрів України на обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить у поданому клопотанні обставин неможливості повороту виконання судового рішення в наслідок не зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у справі № 904/284/22(904/1811/25).

Враховуючи також, що зупинення виконання судового рішення в силу приписів ст.ст. 294, 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, з огляду на необхідність забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25), а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання Кабінету Міністрів України.

Зі змісту ч. 1 та ч. 7 ст. 173 ГПК України слідує, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між особою підставою виникнення або поданими доказами, про що суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що касаційні скарги Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України на одні і ті ж самі судові рішення - постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25), колегія суддів дійшла висновку про об`єднання зазначених касаційних скарг в одне касаційне провадження.

Керуючись статтями 119, 173, 234, 235, 288, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Фонду державного майна України пропущений строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі № 904/284/22(904/1811/25).

2. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25).

3. Об`єднати касаційні скарги Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України в одне касаційне провадження.

4. Призначити розгляд справи № 904/284/22(904/1811/25) за касаційними скаргами Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2026 року о 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 19 червня 2026 року.

6. Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі № 904/284/22(904/1811/25) до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

7. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/284/22(904/1811/25).

8. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду