Ухвала № 137128343 у справі № 372/3066/25 від 03.06.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2026року м. Київ

Унікальний номер справи № 372/3066/25

Головуючий у першій інстанції - Сташків Т.Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10891/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 71 314, 17 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 713, 14 грн. (т. 2 а.с. 10-23).

Не погодившись з рішенням районного суду, 21 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Санченко Р.Г. подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» (т. 2 а.с. 26-51).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції (т. 2 а.с. 53).

02 червня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 03 червня 2026 року передана судді-доповідачу.

Проте, апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом, у зв`язку з наступним.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення ухвалено судом 04 березня 2026 року, а апеляційну скаргу подано лише 21 квітня 2026 року.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Санченко Р.Г. посилався на те, що повний текст рішення було отримано лише 08.04.2026 року, до ЄДРСР повний текст рішення було надіслано судом 06.04.2026 року, зареєстровано 07.04.2026 року, забезпечено доступ 08.04.2026 року, а в судовому засіданні було проголошено лише короткий текст оскаржуваного рішення, відтак, вважав, що тридцятиденний строк на апеляційне оскарження не пропущено (т. 2 а.с. 28).

Проте, суд звертає увагу, що процесуальним законом визначено право апелянта на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення було отримано стороною апелянта 07.04.2026 року (т. 2 а.с. 24).

Таким чином, зважаючи на положення ч. 1 ст. 127 ЦПК України, відсутність заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу апеляційної скарги перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити це питання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі представник апелянта просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

В матеріалах справи міститься копія посвідчення ОСОБА_1 відповідно до якого він має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».

В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.

Предметом позову у цій справі є відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Отже, позов у цій справі не стосується захисту прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій.

За приписами пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 356 ЦПК України визначено, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 6 пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року установлено - 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі у розмірі 1711,53 грн (1 426,28 грн (1% заявлених позовних вимог) х 150% х 0,8) на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримува-ча: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).

Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.

Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригінал квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту, або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя _________________ Б.Б. Левенець