Справа № 501/3951/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2026 року. Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :
судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
представника відповідача (заявника) ОСОБА_1 адвоката Лук?яна С.Г.
позивача ОСОБА_2 та його представника адвоката Марочкіна В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук?яна С.Г. про поновлення строку для подачі заяви та про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ :
Заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р., ухваленому у даній справі, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволений частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 412618,12 грн., а також судовий збір 4156,18 грн., в задоволенні решти позову відмовлено.
07.05.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук?ян С.Г. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р., в якій просив суд, поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, пропущеного з поважних причин, а саме, у зв?язку з отриманням копії заочного рішення 21.04.2026 р. та неналежним повідомленням відповідача по справі за хибною адресою, вказуючи, як на підставу скасування рішення суду про незгоду з позовом, зокрема, неправомірного нарахування судом до суми боргу 3% річних у розмірі 24772,24 грн. з простроченої суми з огляду на мораторій, а також посилаючись на нібито аналогічний спір, що розглядається в Овідіопольському райсуді Одеської області за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою, вважаючи, що сума боргу у розмірі 12000 дол. США є предметом розгляду у двох аналогічних справах.
В судовому засіданні представник заявника підтримав свою заяву, яку просив задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення безпідставної заяви про перегляд заочного рішення, яке вважали обґрунтованим та законним, а заяву про перегляд заочного рішення, подану без належних доказів, вказуючи на хибність доводів заявника як про поважність пропуску строків на подачу заяви, так і про докази, на які він посилається, які не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до ст. 285 ЦПК України - заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
До заяви про перегляд заочного рішення - додаються докази, на які посилається заявник.
Частиною 2 статті 286 ЦПК України передбачено - заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.
Частини 1,4 статті 287 ЦПК України передбачають, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Стаття 288 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23.02.2006 р. № 3477-IV є джерелом права в Україні, неодноразово вказував, зокрема у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції - повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство прав спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін немає права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу - можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, з огляду на те, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata», коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99), «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Суд встановив, що заочним рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р., ухваленому у даній справі, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволений частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 412618,12 грн., а також судовий збір 4156,18 грн., в задоволенні решти позову відмовлено.
07.05.2026 р. представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук?ян С.Г. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р., в якій просив суд, поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, пропущеного з поважних причин, а саме, у зв?язку з отриманням копії заочного рішення 21.04.2026 р. та неналежним повідомленням відповідача по справі за хибною адресою.
Так, в описовій частині рішення судом було вказано про те, у визначений ухвалою суду від 21.11.2025 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за останньою відомою судові адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відповіддю ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС України в Одеській області № 5188/28646 від 17.11.2025 р., згідно якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 27.02.2019 р. за адресою : АДРЕСА_1 , а також зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним надсиланням стороні матеріалів справи та ухвали суду.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 - направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для поновлення строків на подання заяви про перегляд заочного рішення суду відсутні.
Як на підставу скасування рішення суду та про незгоду з позовом, відповідач посилається на неправомірне нарахування судом до суми боргу 3% річних у розмірі 24772,24 грн. з простроченої суми з огляду на мораторій, якій діє з 2022 р. а також посилаючись на нібито аналогічний спір, що розглядається в Овідіопольському райсуді Одеської області за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою, вважаючи, що сума боргу у розмірі 12000 дол. США є предметом розгляду у двох аналогічних справах.
Також, представник заявника вказує, що для кредитних і позикових відносин Закон має значення щодо стягнення сум, нарахованих до 24.02.2022 р., оскільки в період з цієї дати діє мораторій на нарахування 3% річних з простроченої суми та індексації боргу відповідно до встановленого індексу інфляції.
Однак, суд зауважує, що спірні відносини між сторонами за борговою розпискою виникли - 18.07.2022 р. (дата укладення боргової розписки) написаною відповідачем власноруч, відповідно до умов якої, останній позичив у позивача в борг 9400 дол. США терміном до 18.07.2023 р., однак до вказаного строку гроші не повернув.
Відповідно до положення ст. 6 ЄКПЛ, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов?язків має право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду - є принцип правової визначеності прав і обов?язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду - не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення в справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.). За практикою тлумачення права на ефективний захист в суді Європейським Судом з прав людини в рішенні у справі «Мірагалль Эсколано та інші проти Іспанії» допустимим обмеженням доступу до правосуддя відповідає застосування строків.
Верховний Суд у Постанові від 14.02.2022р. у справі №2-4744/11 (№ рішення в ЄДРСР - 103525086) зазначив, що дотримання вимог процесуальної форми (у тому числі й щодо належного повідомлення учасників справи про час та місце судового розгляду) є важливою гарантією їх прав та передумовою ухвалення законного та обґрунтованого рішення, однак надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття явно несправедливого рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду - зобов?язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду - кожна держава-учасниця цієї Конвенції (якої є Україна) - вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є - не допустити судовий процес у безладний рух, а тому сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що докази, на які посилається представник відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_4 - не мають істотного значення для правильного вирішення справи з підстав, викладених вище, а також, жодні підстави для поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, передбачені ст. 284 ЦПК України та про перегляд заочного рішення суду у суду відсутні і відповідачем суду не надані, тому в їх задоволенні слід відмовити, вбачаючи у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 намагання затягнути ним, як боржником, виконання рішення суду щодо стягнення з нього на користь позивача суми матеріальної шкоди, стягнутої зазначеним вище заочним рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 131,259,284,287,288 ЦПК України, ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ суд,-
УХВАЛИВ :
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук?яна С.Г. про поновлення строку для подачі заяви та про перегляд заочного рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 24.03.2026 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 04.06.2026 року.
Суддя Овідіопольського
районного суду Гандзій Д.М.