Справа № 569/18678/21 Головуючий у 1 інстанції: Хаврона О. Й.
Провадження № 22-ц/802/838/26 Доповідач: Федонюк С. Ю.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 червня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Карпук А. К.,
перевіривши апеляційну скаргу Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії Української православної церкви на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державного реєстратора Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області Гарбарчук Ірини Анатоліївни, Сереховичівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Свято-Миколаївський Милецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішень державних реєстраторів та записів про речові права,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0028, площею 6,6200 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0028.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області скасувати запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 725085403:03:000:0028, та запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0028, площею 6,6200 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області Гарбарчук І. А. про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0028 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2439723307250, номер запису про інше речове право 43624202) за правокористувачем - Свято-Миколаївським Милецьким чоловічим монастирем Волинської єпархії Української православної церкви, код за ЄДРПОУ 21735026 та запис про речове право (право постійного користування за правокористувачем - Свято-Миколаївським Милецьким чоловічим монастирем Волинської єпархії Української православної церкви № 43624202, щодо земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0028 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2439723307250), який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинити таке право із закриттям розділу Державного реєстру прав.
Скасовано рішення державного реєстратора Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області Гарбарчук І. А. про реєстрацію права власності за територіальною громадою в особі Сереховичівської сільської ради на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:03:000:0028, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2439723307250, номер запису про право власності 43623634) та скасувати запис про право власності №43623634 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 725085403:03:000:0028 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2439723307250), який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та припинити таке право власності із закриттям розділу Державного реєстру прав.
Визнано незаконним та скасовано Рішення Сереховичівської сільської ради №9/15 від 13.08.2021 р.
У травні 2026 року на адресу Волинського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії Української православної церкви на дане рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 травня 2026 року апеляційну скаргу Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії Української православної церкви на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року залишено без руху та надано строк для надання до суду відповідної заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали апеляційного суду, представник Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії Української православної церкви Кравчук О. А. надіслав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, сформовану в підсистемі «Електронний суд», в якій просив долучити до матеріалів справи копію посвідчення про відрядження, додаток № 3 з відмітками про відрядження до Антонієво-Феодосієвського Потоцького чоловічого монастиря Кременчуцької єпархії УПЦ, в с. Дмитрівка, Кременчуцького району, Полтавської області, що підтверджують факт перебування у довготривалому відрядженні намісника Свято-Миколаївським Милецьким чоловічим монастирем Волинської єпархії Української православної церкви ОСОБА_2 .
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України в редакції).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Згідно із частинами другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску. Зі спливом річного строку - особа втрачає право на апеляційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині другої статті 358 ЦПК України.
Тож, при поданні апеляційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Отже строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 у справі N 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Річний строк, який відповідно до положень ч. 2 ст. 358 ЦПК України обраховується від дня складання повного тексту оскаржуваного рішення суду, у цій справі сплинув 06 вересня 2023 року. Апеляційна скарга подана 21 травня 2026 року, тобто більше ніж через 3 роки з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Аналіз ЄДРСР, змісту апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження свідчить, що апелянт є третьою особою у цій справі, представник якої брав участь у справі в її інтересах, та знав про її розгляд, єдиною причиною пропуску вказаного строку зазначає, що настоятель монастиря, як єдиний уповноважений на вчинення процесуальних дій, не міг їх вчиняти та не був проінформований про наявність рішення, проте не наводить виключні обставини, за наявності яких строк на апеляційне оскарження пропущений більше ніж на один рік, може бути поновленим.
Наведена представником апелянта Кравчуком О. А., як учасника справи, обставина могла б оцінюватися судом як поважна причина пропуску відповідного строку на підставі частини третьої статті 357 ЦПК України за апеляційною скаргою, поданою до спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Проте, в даному випадку, скаржник, який брав участь у справі, мав зважати на строк апеляційного оскарження судового рішення та наслідки його недотримання.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана Свято-Миколаївським Милецьким чоловічим монастирем Волинської єпархії Української православної церкви після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року, та апелянтом не наведено доказів існування обставин непереборної сили, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 357, 358 ЦПК України апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря Волинської єпархії Української православної церкви на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, державного реєстратора Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області Гарбарчук Ірини Анатоліївни, Сереховичівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Свято-Миколаївський Милецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української православної церкви, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішень державних реєстраторів та записів про речові права.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Головуючий
Судді