Ухвала № 137276827 у справі № 904/2216/21 від 08.06.2026

УХВАЛА

08 червня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/2216/21 (904/3634/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. - головуючий, Мороз В.Ф., Чередко А.Є.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 (суддя Суховаров А.В.)

у справі № 904/2216/21(904/3634/25)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд"

про розірвання договору оренди землі

в межах справи №904/2216/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" арбітражний керуючий Слостін Андрій Геннадійович (далі - арбітражний керуючий Слостін А.Г.) 28.05.2026 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 у справі № 904/2216/21(904/3634/25) разом із клопотанням про зупинення про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Арбітражний керуючий Слостін А.Г. у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права та як на підставу для касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанції зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій застосували норми ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 5 ст. 93 Земельного Кодексу України, ст. 651 ЦК України, п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 11.07.2024 у справі №904/9875/21, від 04.12.2024 у справі №875/3625/21, від 16.04.2025 у справі №732/588/24, від 24.04.2025 у справі №732/726/24 та від 24.04.2025 у справі №732/582/24, від 04.05.2023 у справі №910/8259/16(905/1126/21) у подібних правовідносинах, пов`язаних із правом оренди земельної ділянки як майновим активом боржника.

Також, скаржник вказує про те, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні застосував нерелевантну практику Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/968/18, відповідно до якої право оренди земельної ділянки розглядалося як оборотоздатний об`єкт насамперед для власника земельної ділянки. Однак зазначений висновок був сформований за іншого матеріально правового регулювання, коли ч. 5 ст. 93 Земельного Кодексу України не надавала користувачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення права відчужувати право оренди без погодження з власником.

Крім того, арбітражний керуючий Слостін А.Г. вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 5 ст. 93 Земельного Кодексу України, ст. 651 ЦК України та п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України у ситуації, коли в межах справи про банкрутство боржника розглядається позов орендодавця про розірвання договору оренди земельної ділянки, право оренди якої є самостійним відчужуваним майновим активом, а на земельній ділянці відсутнє нерухоме майно боржника.

Також, арбітражний керуючий Слостін А.Г. посилається на те, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст.ст. 13, 74, 86, 236, 269, 282 ГПК України допустили істотні порушення норм процесуального права, оскільки не встановили та не надали правової оцінки обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи: правовому режиму заборгованості банкрута перед орендодавцем, її періоду та розміру, факту незаявлення позивачем кредиторських вимог, вартості та можливості реалізації права оренди у ліквідаційній процедурі, а також наслідкам розірвання договору оренди для ліквідаційної маси та прав конкурсних кредиторів.

Перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Слостіна А.Г., Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Крім того, скаржником надано до суду клопотання про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 у справі № 904/2216/21(904/3634/25) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Скаржник зазначив, що виконання оскаржуваних судових рішень може призвести до державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, зареєстрованого за боржником, та фактичного вибуття відповідного майнового права зі складу ліквідаційної маси. У разі подальшого скасування судових рішень поновлення такого права та відновлення ліквідаційної маси може бути істотно ускладненим, а права конкурсних кредиторів можуть зазнати незворотного порушення. Скаржник вважає, що зупинення дії оскаржуваних судових рішень є необхідним для збереження існуючого стану речового права до завершення касаційного перегляду та недопущення реєстраційних дій, які ускладнять або унеможливлять ефективний захист прав боржника та кредиторів.

Розглянувши вказане клопотання арбітражного керуючого Слостіна А.Г., Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд враховує ймовірність утруднення повороту виконання рішення у разі скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушення прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи) на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили у випадку його скасування судом касаційної інстанції. Натомість сама лише незгода скаржника з судовим рішеннями не є автоматичною підставою для зупинення виконання або зупинення дії судових рішень, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що скаржник вважає їх незаконними.

Набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання чи дія, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання та дія судового рішення саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. При цьому судове рішення, яким є і ухвала про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Розглянувши доводи арбітражного керуючого Слостіна А.Г. на обґрунтування необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить у поданому клопотанні обставин неможливості повороту виконання судового рішення в наслідок не зупинення дії оскаржуваних судових рішень у справі № 904/2216/21(904/3634/25).

Враховуючи також, що зупинення дії судових рішень в силу приписів ст.ст. 294, 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, з огляду на необхідність забезпечення балансу прав та інтересів сторін на стадії касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання/дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025, а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання арбітражного керуючого Слостіна А.Г.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 у справі № 904/2216/21(904/3634/25).

2. Призначити розгляд справи № 904/2216/21(904/3634/25) за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича у відкритому судовому засіданні на 02 липня 2026 року о 11:15 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25 червня 2026 року.

4. Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" арбітражного керуючого Слостіна Андрія Геннадійовича про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 у справі № 904/2216/21(904/3634/25) до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

5. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2216/21(904/3634/25).

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду