Номер провадження: 88-ц/813/17/26
Справа № 947/31940/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10.06.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя-доповідач), Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про відвід колегії суду судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В., подану у цивільній справі
за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року за нововиявленими обставинами
за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 29 травня 2024 року позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року, у загальному розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 100000 грн. У задоволенні решти вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовив. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , судовий збір в розмірі 13018,74 грн та витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 26700 грн, що в цілому складає 39718,74 грн.
Одеський апеляційний суд постановою від 24.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення відмовив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінив, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишив без змін.
До Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , надійшла заява про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 24.04.2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року за нововиявленими обставинами, залишив без руху, запропонувавши скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснив, що у разі невиконання вимог даної ухвали протягом вказаного строку, судом буде відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами.
09 червня 2026 року від ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , надійшла заява про відвід складу апеляційного суду, в якій позивач просить відвести колегію суддів у складі: головуючої судді Коновалової В.А. суддів Карташова О.Ю. та Назарової М.В., від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у цивільній справі № 947/31940/23.
В обґрунтування зазначеної заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,посилається на те, що вказана колегія суддів вже відмовляла відповідачу в задоволенні апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року у цивільній справі № 947/31940/23, прийняла постанову в цілому не на користь відповідача ОСОБА_1 .
Зазначає, що 02 червня 2026 року о 19:45 годин на особистий кабінет представника відповідача в підсистемі «Електронний суд» надійшла ухвала Одеського апеляційного суду у справі № 947/31940/23 (номер провадження 88-ц/813/17/26), датована 24.04.2026 року.
Заявник вважає, що дії суду щодо приховування справжньої дати судового рішення, описки в тексті резолютивної частини судового рішення, трактування відкритості джерела доказів як обов`язок сторін знати про цей доказ, одночасно з ігноруванням свого обов`язку, як суду апеляційної інстанції застосувати імперативні положення частини 4 статті 367 ЦПК України та загальне відношення до відповідача ОСОБА_1 свідчить про очевидну упередженість колегії суддів та її зацікавленість у будь-який спосіб і навіть прямо всупереч законодавству ухвалити рішення вигідне для позивача.
Звертає увагу, що відповідач ОСОБА_1 не висловлює незгоду з постановленою ухвалою 24.04.2026 року, а зазначеною заявою про відвід колегії суддів вмотивовано висловлює їм недовіру через системні незаконні дії вказаної колегії суддів, які вчинялися й продовжують вчинятися з 24.10.2024 року по теперішній час, через явну упередженість та зацікавленість у прийнятті остаточного рішення у справі виключно на користь позивача, через вибіркове трактування та застосування норм ЦПК України, грубі порушення прав ОСОБА_1 шляхом недопущення до захисту своїх прав у суді.
Розглянувши заяву про відвід складу колегії суддів, апеляційний суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник фактично, не згоден з процесуальними судовими рішеннями в даній справі.
Так, Одеський апеляційний суд постановою від 24.10.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення відмовив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінив, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гудзимою О.В., залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишено без змін.
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 13 ст. 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Отже, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2026 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_5 (головуючий суддя); Назарова М.В., Карташов О.Ю.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 24.04.2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Верхола І.О., про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року за нововиявленими обставинами, залишив без руху, з підстав того, що в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 не викладені обставини та не надано доказів на підтвердження обставин, що перешкоджало заявнику дізнатися про зазначені ним обставини під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, та у період до 03.04.2026 року.
Заявник звертає увагу, що він не висловлює незгоду з постановленою 24.04.2026 року ухвалою, проте, зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу зводяться саме до незгоди з процесуальними рішеннями щодо залишення апеляційної скарги без руху, оскільки він не погоджується з мотивами викладеними апеляційним судом в ухвалі від 24.04.2026 року. Крім того, посилається, що вказана колегія суддів вже відмовляла відповідачу в задоволенні апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року у цивільній справі № 947/31940/23, та прийняла постанову в цілому не на користь відповідача ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що скаржником не надано належних, допустимих і достатніх доказів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів у розгляді даної справи, які б були підставою для її відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).
Обставини, про які зазначає заявник в обґрунтування заявленого відводу, не виключають участі суддів в розгляді справи, не свідчить про упередженість або необ`єктивність суддів, а також певну їх заінтересованість у розгляді справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Отже, доводи заявника щодо наявності підстав для відводу колегії суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В., зводяться до припущень.
З огляду на викладене, обґрунтованих доказів на підтвердження заявленого відводу про упередженість суддів Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В. заявником до суду надано не було, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., Назарової М.В. визнати необґрунтованою і передати справу для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
Ю.О. Карташов
М.В. Назарова