Номер провадження: 88-ц/813/17/26
Справа № 947/31940/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,
про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі
за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначила що ОСОБА_3 належить на праві власності нежитлова будівля, загальною площею 139,9 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 01.02.2019 року позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір оренди нежитлового приміщення, на підставі якого позивач передала ФОП ОСОБА_4 належну на праві власності нежитлову будівлю, загальною площею 139,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в оренду. ФОП ОСОБА_4 прийнято вказане приміщення на підставі укладеного договору в оренду, що підтверджується актом приймання-передачі вказаного об`єкту нерухомості від 01.02.2019 року. В подальшому, в зв`язку з укладенням шлюбу, ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». 02.03.2022 року у вказаній нежитловій будівлі сталась пожежа, за наслідком чого передана в оренду нежитлова будівля знищена. Причиною пожежі зазначено аварійний режим роботи електричної печі.
Позивач вважає, що обов`язок з відшкодування шкоди за завдані збитки, внаслідок пожежі, яка мала місце у приміщенні належному позивачу та переданому в оренду відповідачці, полягає на останній.
Позивач просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду в розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 200000 грн; судові витрати.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 29 травня 2024 року позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року, у загальному розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 100000 грн. У задоволенні решти вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовив. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 13018,74 грн та витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 26700 грн, що в цілому складає 39718,74 грн.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просила рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що встановлений судом першої інстанції факт поновлення строку дії договору оренди по 31 грудня 2025 року прямо суперечить тому, що судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за договором оренди від 01 лютого 2019 року в сумі 40000 грн, адже відповідач добросовісно продовжував користуватися нежитловим приміщенням на тих самих умовах, тому у позивача були відсутні правові підстави, щоб її вимагати. Рішення суду першої інстанції є незаконним у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 3110869 грн, оскільки воно ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, яким зокрема є висновок експерта №29-06/23 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складений судовим експертом Долгих М.Є. від 19 жовтня 2023 року, так як договір №29-06/23 від 29.06.2023 року на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи укладено між судовим експертом ОСОБА_6 та адвокатом Рябоконь К.Ю. Зазначала що відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до повноважень адвоката не входять повноваження укладати від власного імені будь-які договори в інтересах третіх осіб. Крім того, договір про надання правничої допомоги від 10 травня 2023 року, укладений між позивачем та адвокатом Рябоконь К.Ю. не містить положень, які наділяють адвоката повноваженнями на укладення будь-яких видів договорів, у тому числі договорів на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи. Позивачем також не надано жодних нотаріально посвідчених довіреностей від позивача чи належним чином засвідчених їх копій, які наділяли б адвоката Рябоконь К.Ю. повноваженнями на укладення будь-яких видів договорів, у тому числі договорів на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги інформацію, зазначену у висновку № 15/15/02/03.2022 від 08 березня 2022 року з дослідження технічної причини виникнення пожежі, що виникла 02 березня 2022 року в повному обсязі. На думку відповідача, рішення суду першої інстанції є незаконним у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 грошових коштів у загальному розмірі 3110869 грн через відсутність неправомірної поведінки та дій відповідача, а саме, вини, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою позивачеві шкодою. Щодо стягнення моральної шкоди вважала рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди та понесених моральних страждань. Крім того, позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою, заподіяною його майну в результаті пожежі та діями відповідача, які підтверджували б його вину.
Постановою від 24.10.2024 року Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_7 , задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення відмовив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінив, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишив без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Гудзимою О.В., залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишено без змін.
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Верхола І.О., звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами, в обґрунтування якої зазначено, що Договір №29-06/23 на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи укладено 29 червня 2023 року між судовим експертом Долгих М.Є. та адвокатом Рябоконь К.Ю., в порушення вимог ЦПК України її замовлено та проведено вже після проведення підготовчого судового засідання у справі, та більш ніж через рік після пожежі.
Посилається, що до матеріалів справи долучено Висновок експерта №29-06/23 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складений судовим експертом Долгих Марією Євгенівною від 19 жовтня 2023 року. Разом із тим, вказаний експерт не є фахівцем державної спеціалізованої установи, а є співробітником ТОВ "НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ БЮРО СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ", дія її свідоцтва останній раз продовжувалася 13.12.2019 року строком до 13.12.2022 року, тобто в період з 29.06.2023 по 19.10.2023 вона не мала повноважень займатися експертною діяльністю та проводити будівельно-технічну експертизу №29-06/23 на замовлення представника позивача у цивільній справі № 947/31940/23.
Відсутність у Долгих М.Є. повноважень на проведення в період з 29.06.2023 по 19.10.2023 будівельно-технічної експертизи №29-06/23 на замовлення представника позивача у цивільній справі № 947/31940/23, на думку відповідача, є нововиявлена обставина, що є підставою для перегляду судового рішення, яким закінчено розгляд справи, оскільки відсутність належних повноважень у судового експерта свідчить про очевидну недопустимість висновку експерта № 29-06/23 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, складеного 19 жовтня 2023 року судовим експертом Долгих М.Є. В силу положень статті 78 ЦПК України, тому висновки всіх судових інстанцій у цивільній справі № 947/31940/23 відносно вартості заподіяних позивачу збитків нібито з вини відповідача є безпідставними та необґрунтованими, що є істотною обставиною для правильного вирішення справи.
Відповідач вважає, що встановлена лише 03.04.2026 року відсутність повноважень у судового експерта Долгих М.Є. на проведення в період з 29.06.2023 по 19.10.2023 судовим експертом Долгих М.Є. будівельно-технічної експертизи №29-06/23, є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома ані відповідачу, ані її представнику, на час розгляду справи № 947/31940/23, і безумовно підпадає під визначення нововиявленої обставини відповідно до умов статті 423 ЦПК України.
Посилаючись на викладене, заявник просить суд задовольнити заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у цивільній справі № 947/31940/23 за нововиявленими обставинами. Скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року у цивільній справі № 947/31940/23 в частині зміни рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року та в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, зменшення розміру стягнутої моральної шкоди зі 100000 грн до 10000 грн; залишення без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в іншій частині позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 , яка залишилася задоволеною після апеляційного перегляду рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року.
Крім того, до відкриття провадження від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, представник відповідача посилається на пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 р. № 1138/5, яким у зв`язку з оголошенням воєнного стану автоматично продовжено строк дії свідоцтв тих судових експертів, які перед початком війни подали заяви та документи для продовження строку дії раніше одержаних свідоцтв, або строк дії вперше одержаних перед війною свідоцтв закінчується під час війни. Проте зазначає, що станом на початок війни у експерта ОСОБА_6 було свідоцтво експерта, одержане не вперше, а двічі продовжене (тобто на нього не розповсюджуються правила автоматичного продовження), і експертний висновок № 29-06/23 від 19.10.2023 року ОСОБА_6 склала без належних на те повноважень не в законний спосіб.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.06.2026 року провадження за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 947/31940/23 відкрито.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження отримали 20.06.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 копію ухвали про відкриття провадження та копію заяви отримав 20.06.2026 року та 08.04.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що обставина, на яку посилається представник відповідача, за своєю природою є не нововиявленою, так як вона була відома відповідачу у справі під час її розгляду в усіх трьох інстанціях.
Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 судові повістки-повідомлення отримали 01.07.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити наступне.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 29 травня 2024 року позов ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнив частково. Стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, яка мала місце 02 березня 2022 року, у загальному розмірі 3110869 грн; неустойку за договором оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2019 року в розмірі 40000 грн; моральну шкоду в розмірі 100000 грн. У задоволенні решти вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовив. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за договором оренди нежитлового приміщення відмовлено.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір стягнутої моральної шкоди з 100000 грн до 10000 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.10.2025 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2024 року, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанова Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року залишені без змін.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою проведення повторного слухання і нового вирішення справи.
Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи ( п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).
Перегляду за нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також судове рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення місцевого суду було змінено або ухвалено нове рішення.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
У п. 3 постанови № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, заява № 3236/03, § 40).
Частинами 4, 5 ст. 423 ЦПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
У п. 5 постанови «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
В заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року ОСОБА_1 , як на істотну обставину, що не була встановлена судом та не могла бути відома, посилається на те, що договір № 29-06/23 на надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи укладено 29.06.2023 року між судовим експертом ОСОБА_6 та адвокатом Рябоконь К.Ю. в порушення вимог ЦПК України, замовлено та проведено експертизу після проведення підготовчого судового засідання.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з повідомленням учасників справи. Підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи призначено на 15.11.2023 року о 10 год 00 хвилин.
В позовній заяві позивачем зазначалось про звернення 29.06.2023 року представника позивача із заявою до судового експерта Долгих М.Є. та укладення договору на надання послуг з проведення експертизи № 29-06/23 від 29.06.2026 року.
Вказувалося, що експерт звертався до представника позивача із клопотанням від 30.06.2023 року про надання ухвали про початок судового процесу, що стосується об`єкта дослідження.
У позовній заяві позивач повідомляв суд, що у зв`язку із викладеними обставинами, надати висновок будівельно-технічної експертизи разом із позовною заявою неможливо. Висновок експерта буде подано до суду після відкриття провадження у справі за даним позовом.
Отже позивач письмово повідомив суд про неможливість подання висновку будівельно-технічної експертизи разом із позовною заявою та вказав причини з яких доказ не може бути подано.
Із матеріалів справи вбачається, що 14.11.2023 року ОСОБА_3 , від імені якої діяв представник Рябоконь К.Ю., подано заяву про доручення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію висновку експерта № 29-06/23 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, складений 19.10.2023 року судовим експертом Долгих М.Є.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем висновок експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, який складено судовим експертом Долгих М.Є., подано під час проведення судом підготовчого судового засідання.
Викладені вище обставини спростовують посилання ОСОБА_1 , як на підставу для перегляду постанови апеляційного суду про те, що договір № 29-06/23 на надання послуг з проведення судового будівельно-технічної експертизи укладено 29.06.2023 року між судовим експертом Долгих М.Є та адвокатом Рябоконь К.Ю. в порушення вимог ЦПК України, замовлено та проведено експертизу після проведення підготовчого судового засідання.
Крім того, вказані обставини не є нововиявленими у розумінні вимог статті 423 ЦПК України, оскільки були відомі заявнику та існували на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Також з заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року ОСОБА_1 , як на істотну обставину посилається на положення ч. 3 статті 21 Закону України «Про судову експертизу», які передбачають, що для забезпечення належного професійного рівня фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і отримали кваліфікацію судового експерта, крім тих, які мають науковий ступень, один раз на три роки повинні пройти стажування в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України відповідно до спеціальності та підтвердити рівень своїх знань.
Вказує на обставину відсутності у «судового експерта» Долгих М.Є. повноважень на проведення в період з 29.06.2023 року по 19.10.2023 року будівельно-технічної експертизи № 29-06/23 на замовлення представника позивача, у зв`язку з тим, що за інформацією яка міститься в Реєстрі атестованих судових експертів Долгих М.Є. 22.03.2013 року видавалося свідоцтво № 1622, яким присвоєно кваліфікацію судового експерта, не є фахівцем державної спеціалізованої установи, є співробітником ТОВ «Науково-дослідне бюро судових експертиз», дія її свідоцтва останній раз продовжувалася 13.12.2019 року строком до 13.12.2022 року. Вважає, що ОСОБА_6 в період з 29.06.2023 року до 19.10.2023 року не мала повноважень займатися експертною діяльністю та проводити будівельно-технічну експертизу № 29-06/23 на замовлення представника позивача, що є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома ні відповідачу, ні її представнику на час розгляду справи.
Відповідно до висновку експерта № 29-06/23 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, складеного 19.10.2023 року судовим експертом Долгих М.Є. повна кошторисна вартість капітального ремонту нежитлової будівлі загальною площею 139,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складає 2922551 грн.
У висновку експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року у розділі «Вступ» зазначається, що судова будівельно-технічна експертиза виконана судовим експертом Долгих М.Є. , яка має вищу технічну освіту та ступінь магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками, свідоцтво № 1622 від 22.03.2013 року, подовжене до 13.12.2022 року, експертний стаж з 2013 року. Міститься посилання на п. 4 наказу Міністерства юстиції України № 1138/5 від 14.03.2022 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в мовах воєнного стану».
В Реєстрі атестованих судових експертів міститься інформація про те, що ОСОБА_6 22.03.2013 року присвоєно кваліфікацію судового експерта та видано свідоцтво № 1622, термін дії якого до 22.03.2016 року. 07.10.2016 року видане експерту ОСОБА_6 свідоцтво продовжено до 07.10.2019 року. В подальшому 13.12.2019 року також свідоцтво продовжено до 12.12.2022 року.
Реєстр атестованих судових експертів є відкритим та публічно доступним. Відомості щодо видачі експерту ОСОБА_6 свідоцтва судового експерта, строку його дії є загальнодоступними.
Відповідач був обізнаний як із обставинами проведення судової будівельно-технічної експертизи та складання висновку експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року, як і з самим висновком експерта. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що висновок експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року є недопустимим доказом, оскільки складений за зверненням адвоката Рябоконь К.Ю., а не самої позивачки, та експертиза проведена після спливу 15 місяців з дня виникнення пожежі.
Зазначені обставини свідчать про те, що як в суді першої інстанції, так і апеляційній інстанції відповідач та його представник були ознайомлені із висновком експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року, в якому експертом зазначалося про кваліфікацію судового експерта за спеціальностями, видачу свідоцтва, його продовження до 13.12.2022 року та продовження строку дії свідоцтва під час дії воєнного стану, та мали можливість перевірити особу експерта в Реєстрі атестованих судових експертів, відомості якого є загальнодоступними.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із змінами, на території України діє воєнний стан.
З метою забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану в Україні Міністерством юстиції України видано наказ від 14.03.2022 року № 1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.03.2022 року № 326/37662.
Згідно з пунктом 4 Наказу продовжено строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та судовим експертам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, які до введення воєнного стану в Україні подали заяви та документи для проходження атестації в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України з метою продовження строку дії свідоцтв, а також свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану.
У зв`язку з прийняттям Закону України «Про судову експертизу» Міністерством юстиції України видано наказ «Деякі питання у сфері судово-експертної діяльності» від 10.12.2024 № 3565/5 (далі - Наказ). Зазначений Наказ врегульовує питання судово-експертної діяльності судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
Дія свідоцтва судового експерта Долгих М.Є. закінчувалась 13.12.2022 року, тобто в період дії воєнного стану.
На час проведення та складання судовим експертом Долгих М.Є. висновку експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи, в період з 29.06.2023 року по 19.10.2023 року на території України діяв воєнний стан, тому строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта судовому експерту Долгих М.Є. на час проведення будівельно-технічної експертизи та складання висновку експерта № 29-06/23 від 19.10.2023 року продовжено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 року № 1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану».
Колегія судді зауважує, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діяв представник ОСОБА_7 , надавалась оцінка доводам скаржника щодо проведення експертизи після спливу 15 місяців з дня виникнення пожежі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини на які посилається ОСОБА_1 в заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року, як на нововиявлені, а саме: відсутність повноважень у судового експерта ОСОБА_6 в період з 29.06.2023 року по 19.10.2023 року на проведення будівельно-технічної експертизи № 29-06/23, проведення вказаної експертизи після спливу 15 місяців з дня виникнення пожежі, не є нововиявленими у розумінні вимог статті 423 ЦПК України, оскільки були відомі заявнику та існували на час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, вказані обставини, ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд апеляційної інстанції у процесі розгляду справи.
Щодо посилання в заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного суду на відсутність вини відповідача у виникненні пожежі та обставини проведення компетентними службовими особами позапланової перевірки з приводу дотримання власником (позивачем) норм пожежної безпеки, за наслідками якої складено відповідний акт про незадовільний (низький) рівень дотримання власником вказаного нежитлового приміщення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, та складено припис про усунення власником порушень, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Посилаючись на обставини проведення компетентними службовими особами позапланової перевірки з приводу дотримання власником (позивачем) норм пожежної безпеки, ОСОБА_1 не вказує якими компетентними органами та коли проводилась позапланова перевірка, коли складався акт (дата, номер), та припис про усунення власником порушень (дата, номер). До заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 доказів на підтвердження обставин проведення позапланової перевірки з приводу дотримання власником (позивачем) норм пожежної безпеки не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 року, не є нововиявленими у розумінні вимог п.1 ч. 2 статті 423 ЦПК України, тому відсутні підстави для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Керуючись, ст.ст. 423,362,381 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2024 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 14 серпня 2026 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова