Справа №707/2093/26
Провадження №2/712/4435/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним та визнання прав засновника фермерського господарства,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить: визнати недійсним пункт 1.2.2 Договору про поділ спадщини, укладеного 05.03.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П, зареєстрований в реєстрі за №193, у частині виділу ОСОБА_2 частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства «Алабус»; визнати за ОСОБА_1 1/2 частину прав засновника фермерського господарства «Алабус» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Черкаського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси на підставі ч. ст. 27 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 10 червня 2026 року для розгляду справи обрано суддю Стеценко О.С.
Вирішуючи питання прийняття справи до свого провадження, суд виходить з такого.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені статтею27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, за правилами виключної підсудності, які встановлені, зокрема частиною першою статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Суд звертає увагу на те, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 638/1988/17 зазначає: «…правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Як вбачається з позовної заяви, однією із вимог позову є визнання за ОСОБА_1 1/2 частини прав засновника фермерського господарства «Алабус» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, спір у цій справі безпосередньо стосується спадкового майна, а саме частки прав засновника фермерського господарства «Алабус», яке згідно з відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розташоване за адресою: село Мартинівка, Канівський район, Черкаська область.
Позов про визнання права власності на спадкове майно має пред`являтися за місцем знаходження цього майна.
Таким чином, оскільки місце знаходження фермерського господарства «Алабус» за адресою: село Мартинівка, Канівський район, Черкаська область, відсутні підстави для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи за Соснівським районним судом м. Черкаси.
Отже, ураховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, судом не встановлено жодних обставин, які б давали можливість розгляду цієї справи саме Соснівським районним судом м. Черкаси, а тому суд вважає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним та визнання прав засновника фермерського господарства слід передати до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, тобто за місцезнаходженням спадкового майна, частку прав засновника якого позивач просить визнати за собою у порядку спадкування.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 258, 260, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Передати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним та визнання прав засновника фермерського господарства за підсудністю на розгляд до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя О.С. Стеценко