ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у роз`ясненні судового рішення)
15 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/20809/26
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати дії Закарпатського ГУ ПФУ такими, що свідомо і умисно порушили законні права позивача - інваліда по зору 2 групи, на вчасний, належний вид і розмір пенсії. Згідно вимог п. 4,6 ч. 1 ст. 5 КАСУ - визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії по законній зміні виду пенсії; стягнути з відповідача - суб`єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його свавільним, умисним протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, що нанесли невимірну шкоду позивачу;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести законний перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства України, враховуючи дані наявні в особовій справі (персональній обліковій картці - яку приховують від позивача);
- визнати дії, бездіяльність відповідача, по дотриманню вимог ст. 3,8 - 9, 19, 22, 48 КУ, ст. 28 КІ, ст. 10, 16, 40, 45 - 46 ЗУ 1058, ст. 16-20 ЗУ "Про звернення громадян", Порядку 22-1 такими, що порушили: гарантоване право позивача на вчасну, законну, належну соціальну виплату та проігнорували незаконно обов`язки ГУ ПФУ в Закарпатській області;
- зобов`язати відповідача врахувати при нарахуванні соціальної виплати, добровільно сплачені внески за 2-3 квартал 2005 року; реальний дохід за період 01.01.1999 - 31.03.2005 років, згідно довідки ДФС ГУ ДФС у Житомирській області Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області від 02.03.2018 року р/н688/к/06-25-13 (є в справі позивача, яку Закарпатське ГУ ПФУ належно не врахувало, не згадало, свідомо проігнорувало, не знає про її існування ?), згідно норм Податкового Кодексу України;
- стягнути з ГУ ПФУ Закарпатської області свідомо нанесену матеріальну шкоду 60 560 гривень, моральну шкоду (здоров`ю) - 2 400 000 грн., загалом в сумі 2 460 560 гривень;
- поновити процесуальні строки звернення до адміністративного суду - 6 місяців, пропущені через сумнівне повернення позовних заяв від 10.12.2025р. і 10.03.2026р., 10.04.2026 року - з свідомою, умисною, незаконною метою, порушити право позивача на вчасний судовий захист, не допустити поновлення права на найвигідніший (доцільний ) вид, розмір пенсійної виплати, залишено незаконно-свавільно без розгляду - оскаржено в суди вищих інстанцій.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Через відділ документального забезпечення суду 11.06.2025 від позивача надійшла заява про роз`яснення судової ухвали від 05.06.2025 по справі №240/20809/26. В обґрунтування заяви зазначає, що згадана вище ухвала є незрозумілою, а тому просить її роз`яснити.
Положеннями частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Ураховуючи приписи статті 254 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною другою статті 254 КАС, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Таким чином, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз`ясненню те, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Дослідивши зміст ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №240/20809/26, суд дійшов висновку, що текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть ухвали зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено зміст ухвали, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання.
Також, зазначена ухвала суду є процесуальним рішенням, а отже не є таким, що підлягає роз`ясненню в порядку статті 254 КАС, оскільки не належать до судових рішень, якими спір вирішено по суті, до того ж вона є цілком зрозумілою.
Аналогічний висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 13.03.2019 у справі №800/203/17.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №240/20809/26.
Додатково суд повторно зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, позивач в позовній заяві має чітко визначити її прохальну частину із дотриманням вимог ч.1 ст.5 КАС України.
Проте, в порушення вказаних вимог, позовні вимоги викладені позивачем в прохальній частині, не узгоджуються з вимогами статті 5 КАС України.
Отже, позивачу необхідно подати до суду уточнений (новий) адміністративний позов, в якому у прохальній частині чітко та лаконічно визначити, які дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призвели до порушення прав позивача та, яким чином порушенні права підлягають захисту із урахуванням вимог ч.1 ст.5 КАС України.
В свою чергу, позивачем у прохальній частині позовної заяви не зазначено, з якого часу (дата, місяць, рік) Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинено незаконні дії, які порушують його права і з якого періоду має бути здійснений перерахунок пенсії за віком.
Також, відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
Позивач не надав обґрунтований розрахунок суми, яку просить стягнути, зокрема не вказав як визначав розмір моральної шкоди.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд звертає увагу позивача, що обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.
Позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідачів, які оскаржуються у цій справі, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.
Зокрема, такий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 28.10.2021 у справі №140/10792/21; від 18.10.2021 у справі №420/15949/21; від 19.11.2020 у справі №9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021.
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 в адміністративній справі №240/20809/26.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А.Шуляк