УХВАЛА
18 червня 2026 р. Справа № 440/7937/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В. у справі 440/7937/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, заявник, скаржник) на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026, по справі № 440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.26 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 440/7937/22.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.26 закінчено підготовку до розгляду адміністративної справи, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії призначити до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду..
17.06.2025 від ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В.
В обґрунтування вищезазначеної заяви заявник вказав (мовою оригіналу):
«Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, заявляю відвід усій колегії суддів від розгляду всіх 8 моїх апеляційних скарг через наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви у їхній неупередженості, об`єктивності, а також свідчать о умисному, системному блокуванні мені доступу до правосуддя (Denial of Justice) на користь ГУ ПФУ в Полтавській області.
ОБҐРУНТУВАННЯ:
Протягом лише двох днів - 15 та 16 червня 2026 року - дана колегія суддів ухвалила низку постанов у моїй справі (зокрема, дві постанови від 15.06.2026 р. та постанову від 16.06.2026 р.). Аналіз цих документів залізобетонно доводить, що судді втратили неупередженість, діють за принципом «судового конвеєра та відписок» і планомірно покривають свавілля як Пенсійного фонду, так і судді першої інстанції Петрової Л.М.
1. Системне ігнорування суті спорів та підміна понять на користь ПФУ: У Постанові від 15.06.2026 р.провадження № 8132/26 (щодо роз`яснення рішення): Колегія суддів дійшла абсурдного висновку, нібито рішення суду від 09.01.2023 зобов`язувало Полтавське ПФУ зарахувати довідки про заробітну плату №35 та №02-04/2/1782-С «саме до її страхового стажу, зобов`язання зараховувати будь-які інші дані із зазначених довідок рішенням суду не встановлено». Судді свідомо проігнорували, що судом першої інстанції було визнано протиправними дії Полтавського ПФУ саме щодо обчислення розміру пенсії. Тобто колегія суддів Любчич, Присяжнюк, Спаскін офіційно благословила схему Полтавського ПФУ, де цифри заробітку з довідок замінюються «нулями», а реальне виконання рішення підміняється формальним повторним перерахунком уже наявного стажу. Це свідчить про повне небажання суду захистити права пенсіонера.
У Постанові від 15.06.2026 провадження №7957/26 (щодо повторного повернення заяви без розгляду): Колегія суддів погодилася з діями судді Петрової Л.М., яка 02.04.2026 р. вдруге повернула мою заяву від 28.11.2025 р. без розгляду. Судді проігнорували той факт, що суддя Петрова Л.М. демонстративно зневажила попередню постанову апеляційного суду від 17.03.2026 р провадження № 26237/25, яка наказувала продовжити розгляд. Своєю постановою дана колегія легалізувала створення суддею Петровою Л.М. «процесуального глухого кута».
2. Проголошення правового свавілля у постанові від 16.06.2026 р.: У черговому рішенні від 16.06.2026 р. (провадження № 8246) дана колегія суддів взагалі офіційно заявила, що «чинний КАС України не передбачає можливість визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень під час виконання ухвали суду». Цим кроком судді фактично позбавили мене конституційного права на судовий контроль за виконанням судових рішень, дозволивши ПФУ безкарно ігнорувати ухвали суду.
3. Технічна недбалість та штампування рішень за шаблоном: Ухвалення трьох послідовних відмовних постанов за два дні (15-16 червня) з явними ознаками службової недбалості (як-от розгляд справи за неіснуючим документом від 10.04.2026 замість реального від 12.04.2026 у постанові від 16.06) підтверджує: колегія суддів навіть не відкриває матеріали моїх скарг. Вони використовують заздалегідь заготовлені шаблони відмов.
4. Конвеєрний підхід до розгляду решти 8 скарг: Оскільки колегія суддів Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскін О.А. вже чітко та однозначно висловила свою упереджену та дискримінаційну позицію щодо моєї справи у трьох постановах від 15 та 16 червня, об`єктивний розгляд решти 8 скарг цим складом суду є апріорі неможливим. Результат розгляду кожної з 8 скарг цією колегією вже наперед відомий, що повністю нівелює право на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.».
Проаналізувавши доводи, викладені заявником, матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений відвід не може вважатись вмотивованим, оскільки наведені в заяві підстави щодо існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості суддів не знаходять свого підтвердження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Згідно із ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч. 11 ст. 40 КАС України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Колегія суддів зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Проаналізувавши викладені в заяві Сімонян А.В. доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі: Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В. у цій справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до ст. 36 КАС України, оскільки вона вмотивована виключно незгодою з процесуальними рішеннями суддів.
Зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Любчич Л.В., Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., підстави не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів, пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду справи, а фактично відображають власну позицію позивача та незгоду щодо прийнятого суддями рішення, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цими суддями як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для визнання обґрунтованим заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у справі № 440/7937/22 у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В. Тобто відвід є необгрунтованим.
На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 29, 30, 31, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Любчич Л.В., члени колегії: суддя Спаскін О.А., суддя Присяжнюк О.В. у справі № 440/7937/22 вважати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 по справі про відвід суддів для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.