Справа № 161/22943/25 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Д. Г.
Провадження № 22-ц/802/866/26 Доповідач: Осіпук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 червня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Киця С. І., Федонюк С. Ю.,
ознайомившись із апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4737766 від 15 червня 2024 року в розмірі 84290 грн, та 1790 грн 15 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд даного заочного рішення залишено без задоволення.
Вважаючи заочне рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2026 року незаконним, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження та заявила клопотання про його поновлення.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 червня 2026 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин. Вказаною ухвалою, для усунення зазначених недоліків, скаржнику був встановлений строк - десять днів з дня отримання її копії.
На виконання ухвали апеляційного суду відповідачем ОСОБА_1 17 червня 2026 року через систему «Електронний суд» було надіслано копію квитанції про сплату судового збору в сумі 2148 грн 18 коп. та повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на ті ж самі причини, що були нею зазначені при поданні апеляційної скарги, а саме на введення в Україні воєнного стану, що створює об`єктивні перешкоди у реалізації права на судовий захист, оскільки систематичні повітряні тривоги в місті Києві, де працює відповідач, та необхідність перебування в укриттях через загрозу ракетних ударів вплинули на належну підготовку та своєчасне подання апеляційної скарги до суду.
Крім того, у надісланій на виконання ухвали апеляційного суду заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення відповідач ОСОБА_1 вказала, що 25 квітня 2026 року отримала травму ноги (забій), на підтвердження чого додала копію довідки № 2244 від 25 квітня 2026 року про надану їй черговим травматологом Деснянського районного травматологічного пункту консультацію. У вказаній довідці зазначено, що вона не є звільненням з роботи.
Згідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване заочне рішення було ухвалене судом першої інстанції 02 лютого 2026 року, а ухвала про відмову у перегляді даного заочного рішення постановлена 15 квітня 2026 року, копія якої була доставлена до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 18 квітня 2026 року (а. с. 82). Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» з порушенням встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку 26 травня 2026 року.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/102/25 від 03 липня 2025 року).
Наявність повітряних тривог у місті Києві у період з 15 квітня по 15 травня 2026 року, на які посилається відповідач, не можуть розглядатися судом як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до апеляційного суду, оскільки вони не мали постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання апеляційної скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.
Таким чином, у поданій заяві про усунення недоліків апелянтом було наведено ті ж самі причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які були зазначені у заяві, поданій разом з апеляційною скаргою, яка вже була вирішена Волинським апеляційним судом ухвалою від 09 червня 2026 року, а зазначені в ній причини пропуску строку визнані неповажними.
Посилання апелянта на неможливість подання апеляційної скарги в строки передбачені законом, зокрема, через травму гомілки, колегія суддів також вважає необгрутованим, оскільки поданою відповідачем медичною довідкою № 2244 підтверджується лише факт надання останній 25 квітня 2026 року консультації лікарем, та така довідка не є звільненням з роботи, що не свідчить про об`єктивну неможливість відповідача ОСОБА_1 , яка є користувачем системи «Електронний суд», подати апеляційну скаргу в передбачені законом строки, тому у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Зазначеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Приписами частин 3, 4 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, зокрема те, що відповідачем ОСОБА_1 на виконання вимоги апеляційного суду, у повторно поданій заяві були вказані підстави для поновлення строку оскарження, які не можуть бути визнані поважними з викладених вище мотивів, а тому в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 357, 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий
Судді