УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року
м. Київ
справа № 161/22943/25
провадження № 61-8416ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»
(далі - ТОВ «Свеа Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі
114 060,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 23 500,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 78 810,00 грн, заборгованість за штрафом - 11 750,00 грн, а також судові витрати.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 02 лютого 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 84 290,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 15 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 червня 2026 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин. Вказаною ухвалою, для усунення зазначених недоліків, скаржнику був встановлений строк - десять днів з дня отримання її копії.
На виконання ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 17 червня 2026 року було надіслано копію квитанції про сплату судового збору в сумі 2148 грн 18 коп. та повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
23 червня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку заявника, дійшов передчасного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку на апеляційне оскарження був зумовлений, зокрема, погіршенням стану здоров`я (забій ноги), що зумовило обмеження рухливості, ускладнення концентрації уваги
Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Встановлено, що ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції на заочне рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки не був сплачений судовий збір та без поважних причин пропущений строк на апеляційне оскарження. Вказаною ухвалою, для усунення зазначених недоліків, заявнику був встановлений строк - десять днів з дня отримання її копії.
На виконання ухвали апеляційного суду ОСОБА_1
17 червня 2026 року було надіслано копію квитанції про сплату судового збору в сумі 2 148,18 грн та повторно подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на ті ж самі причини, що були нею зазначені при поданні апеляційної скарги, а саме на введення в Україні воєнного стану, що створює об`єктивні перешкоди у реалізації права на судовий захист, оскільки систематичні повітряні тривоги в місті Києві, де працює відповідач, та необхідність перебування в укриттях через загрозу ракетних ударів вплинули на належну підготовку та своєчасне подання апеляційної скарги до суду.
Крім того, у надісланій на виконання ухвали апеляційного суду заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення відповідач ОСОБА_1 вказала, що 25 квітня 2026 року отримала травму ноги (забій), на підтвердження чого додала копію довідки № 2244
від 25 квітня 2026 року про надану їй черговим травматологом Деснянського районного травматологічного пункту консультацію. У вказаній довідці зазначено, що вона не є звільненням від роботи.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 червня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що наявність повітряних тривог у місті Києві у період з 15 квітня по 15 травня 2026 року, на які посилається відповідач, не можуть розглядатися судом як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до апеляційного суду, оскільки вони не мали постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання апеляційної скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.
Таким чином, у поданій заяві про усунення недоліків апелянтом було наведено ті ж самі причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, які були зазначені у заяві, поданій разом з апеляційною скаргою, яка вже була вирішена Волинським апеляційним судом ухвалою
від 09 червня 2026 року, а зазначені в ній причини пропуску строку визнані неповажними.
Посилання заявника на неможливість подання апеляційної скарги в строки передбачені законом, зокрема, через травму гомілки, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки поданою відповідачем медичною довідкою № 2244 підтверджується лише факт надання останній
25 квітня 2026 року консультації лікарем, та така довідка не є звільненням з роботи, що не свідчить про об`єктивну неможливість відповідача ОСОБА_1 , яка є користувачем системи «Електронний суд», подати апеляційну скаргу в передбачені законом строки, тому у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Тож, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 520/33364/23.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі
№ 559/2655/23 дійшов висновку, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено
24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або поштового зв`язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо).Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі
№ 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційний суд встановив, що заявник в апеляційній скарзі не навів існування обставин непереборної сили, які б перешкоджали йому звернутися з апеляційною скаргою протягом встановленого законодавством часу з моменту постановлення ухвали. Будь-якого доказу заявником на підтвердження об`єктивної неможливості направлення апеляційної скарги з наведених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав останнім не надано.
Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Заявником не надано належних і допустимих доказів існування об`єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги. Наведені ним обставини щодо повітряних тривог мають загальний характер і не свідчать про фактичну неможливість здійснення процесуальної дії протягом усього строку на апеляційне оскарження. Оголошення повітряної тривоги у місті Києві, де, відповідно до відомостей у касаційній скарзі проживає заявник,не є цілодобовими, тому ця обставина не може бути визнана судом поважною.
Крім того, медична довідка підтверджує лише факт отримання консультації лікаря та сама по собі не доводить наявності стану здоров`я, який позбавляв заявника можливості звернутися до суду.
Також Верховний Суд звертає увагу, що апеляційну скаргу було подано через підсистему «Електронний суд», що свідчить про можливість заявника реалізовувати свої процесуальні права в електронній формі. Касаційна скарга не містить доводів про об`єктивну неможливість використання цього способу звернення до суду.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в поновленні строку та, як наслідок, про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду
від 19 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська