Справа №: 389/1205/24
провадження №: 2-ві/398/1/26
УХВАЛА
Іменем України
"24" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Москалик В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровської Надії Миколаївни у цивільній справі № 389/1205/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним),
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним).
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2026 від відповідача у справі ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відвід судді Дубровської Н.М.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровської Н.М. від 22.06.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано її для вирішення питання про відвід судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов таких висновків.
В обґрунтування відводу судді відповідач посилається на те, що 02.06.2026 ОСОБА_1 направив до Вищої ради правосуддя скаргу на дії судді Дубровської Н.М. у зв`язку з порушеннями, допущеними суддею в судовому засіданні 04.03.2026, а саме: порушення принципу, мети і завдань підготовчого засідання, заява судді про ознайомлення з матеріалами справи "по ходу", що є порушенням принципів безсторонності, повноти розгляду та права на справедливий суд, блокування формування доказової бази та своєчасного надання доказів для спростування позиції позивача, затягування процесу, що порушує право на розгляд справи в розумні строки, спонукання та потурання ризикам втрати ключових доказів, відмова суддею відповідачу в праві на захист, на думку відповідача, суддя відверто діяла на стороні позивачки. Також відповідач зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (участь судді Дубровської Н.М. в круговій поруці суддів та високопосадовців в прикриванні фальсифікацій та злочинів). Посилаючись на порушення суддею Дубровською Н.М. ст.ст. 12, 13, 81, 181, 189, 197, 263, 264 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини, відповідач вважає, що існують реальні обставини, які свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Дубровської Н.М., що є підставою для відводу судді від розгляду справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі у справі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Недивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.
Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
В той же час, заява ОСОБА_1 про відвід судді Дубровської Н.М. ґрунтується на його власних суб`єктивних припущеннях щодо упередженості судді та не містить фактів, які об`єктивно вказують на відсутність безсторонності судді, направлення заявником скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя є правом учасника судового провадження і така скарга підлягає перевірці в порядку, встановленому законодавством.
Сумнів у безсторонності та неупередженості судді не може ґрунтуватися на незгоді з його рішеннями у справі.
З огляду на викладене, відповідач у своїй заяві не довів існування обставин, передбачених нормами ст. 36 ЦПК України, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді Дубровської Н.М.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровської Надії Миколаївни у цивільній справі № 389/1205/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК