ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
24 червня 2026 р. Справа №160/17706/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Брюховецького Миколи Миколайовича про забезпечення адміністративного позову, -
ВСТАНОВИВ:
09.06.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Брюховецький Микола Миколайович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
- зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі;
- заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , її посадовим особам, фінансово-економічній службі та іншим відповідальним службам вчиняти дії щодо нарахування, оформлення, проведення та фактичного утримання коштів із грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обгрунтування вказаної заяви зазначено наступне. На виконання спірного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн. відповідачем вже здійснюються утримання з грошового забезпечення позивача у розмірі 20 відсотків щомісячно до повного погашення визначеної наказом суми шкоди. На підтвердження фактичного виконання оскаржуваного наказу позивачем додається виписка з банківського рахунку, з якої вбачається здійснення відповідачем утримань із грошового забезпечення на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304. Отже, оскаржуваний наказ не лише існує як індивідуальний акт, а фактично виконується та продовжує породжувати негативні майнові наслідки для позивача. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити заявлені вимоги.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст позовної заяви та матеріали позовної заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, суддя зазначає наступне.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суддя зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.
Так, згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Так, позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 03.10.2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Зважаючи на те, що предметом спору в даній справі є правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн, то реалізація даного наказу в цій частині шляхом безспірного утримання з грошового забезпечення позивача відповідних сум може мати наслідком фактичне виконання такого наказу до вирішення спору судом, що у подальшому суттєво ускладнить чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
При цьому суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
Таким чином, суддя вважає, що належним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 коштів в рахунок відшкодування повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн. на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/17706/26.
На переконання судді такий захід забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у майбутньому спорі, не спричиняє негативних наслідків для інших осіб, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, є адекватним та співмірним з майбутніми позовними вимогами, і спрямований виключно на збереження існуючого становища заявника до завершення розгляду справи по суті.
Щодо протиправності спірного наказу суддя зазначає, що оцінку такому буде надано судом при вирішені справи по суті.
Вимоги заяви в частині заборони посадовим особам Військової частини НОМЕР_1 , фінансово-економічній службі та іншим відповідальним службам вчиняти будь-які дії щодо утримання з грошового забезпечення позивача коштів задоволенню не підлягають, оскільки вказані особи та служби підпорядковані Військовій частині НОМЕР_1 , яка має статус юридичної особи, та фактично є повторенням обраного судом способу забезпечення позову.
У той же час, заява в частині зупинення дії наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі - задоволенню не підлягає, адже наведені заявником доводи про протиправність оскаржуваної частини наказу потребують з`ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії вказаної частини наказу до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, як заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі є такою, що підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Брюховецького Миколи Миколайовича про забезпечення адміністративного позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 коштів в рахунок відшкодування повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн. на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2025 року №3304 "Про результати службового розслідування стосовно капітана ОСОБА_1 та капітана ОСОБА_2 " в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнення шкоди у розмірі 2 037 890,40 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/17706/26.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Боржник: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна