ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
02 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3073/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову,
суддя першої інстанції Шаратов Ю.А.
у справі №916/3073/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор", м.Херсон
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон
2. ОСОБА_1 , м. Херсон
про солідарне стягнення 420 000 грн
В С Т А Н О В И В:
01.06.2026 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон та ОСОБА_1 , м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.11.2025 про заміну процесуальним правонаступником, на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2026 у справі №916/3073/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3073/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/3073/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт-Фактор" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон та ОСОБА_1 , м. Херсон про солідарне стягнення 420 000 грн на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон та ОСОБА_1 , м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.11.2025 про заміну процесуальним правонаступником, на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2026 у справі №916/3073/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3073/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
10.06.2026 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3073/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон та ОСОБА_1 , м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.11.2025 про заміну процесуальним правонаступником, на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2026 у справі №916/3073/25 залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м.Херсон усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: розділити означену апеляційну скаргу на самостійні (окремі) апеляційні скарги щодо кожного зі скаржників, або приєднатися до вже поданої апеляційної скарги особи, на стороні якої вони виступають, визначитися щодо оскарження різних судових рішень з викладенням особливостей, наявних в кожному випадку; навести інші обґрунтовані поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 у справі №916/3073/25 про забезпечення позову; Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" надати суду належні докази сплати судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.
29.06.2026 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" про усунення недоліків з доданою до неї квитанцією № 2751-8969-0305-8627 від 28.06.2026 року на суму 2 662 грн 40 коп. як доказ сплати судового збору та роз`єднаною апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД", м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі №916/3073/25.
При цьому, в заяві про усунення недоліків Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження на ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову, мотивуючи це тим, не отримувало оскаржувану ухвалу та Товариство не було реально повідомлене про розгляд заяви про забезпечення позову та не мало можливості надати заперечення проти накладення арешту.
Скаржник окремо наголошує, що у даній справі йдеться не про загальне посилання на воєнний стан, не про абстрактну небезпеку в місті Херсоні та не про звичайне перебування керівника за кордоном. Йдеться про конкретну ситуацію, у якій будівля, за якою була зареєстрована юридична адреса Товариства, фізично знищена внаслідок ворожого ураження, єдиний керівник Товариства був вимушено евакуйований із зони бойових дій, Електронний кабінет Товариства на той момент не був зареєстрований, а реальна технічна можливість подання документів від імені Товариства була відсутня; про існування рішення та його примусове виконання скаржник фактично дізнався лише після блокування рахунків 12 травня 2026 року та отримання постанов приватного виконавця.
Після фактичного дізнання про наявність судових рішень у даній справі скаржник зазначає, що діяв оперативно: первісну апеляційну скаргу було подано 31 травня 2026 року, тобто, на дев`ятнадцятий календарний день після першого реального сигналу 12 травня 2026 року.
Отже, апелянт вважає, що строк на оскарження ухвали пропущено не через пасивність Товариства, а через повну відсутність реального повідомлення, фізичну недоступність його адреси, відсутність зареєстрованого Електронного кабінету Товариства до первісного апеляційного звернення і фактичне дізнання про судові рішення лише після запуску примусового виконання.
Одночасно, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 є фізичною особою-поручителем у цій же справі та був вимушено евакуйований за межі України 30 грудня 2023 року, тобто, задовго до пред`явлення досудової вимоги, подання позову, постановлення ухвали про забезпечення позову, ухвали про заміну сторони та ухвалення рішення суду першої інстанції. Його перебування за кордоном під тимчасовим захистом Європейського Союзу підтверджується документами, раніше поданими як додаток № 11 до первісної апеляційної скарги.
Ця обставина на думку апелянта виключає припущення про умисне ухилення Товариства від судового процесу. На момент виникнення спору та розгляду справи єдиний керівник Товариства вже перебував у вимушеній евакуації, а Товариство не мало іншої особи, яка могла б оперативно отримувати кореспонденцію, відновлювати електронні засоби доступу, аналізувати матеріали справи та формувати правову позицію.
Обставини щодо пошкодження будівлі, за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у даній скарзі не є самостійною підставою захисту фізичної особи-поручителя. Вони мають допоміжне значення для підтвердження того, що єдиний керівник Товариства об`єктивно не міг перебувати за адресою реєстрації, отримувати там кореспонденцію та забезпечувати участь Товариства у справі.
Щодо будівлі Товариства за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 50, апелянт вказує про її руйнування внаслідок ворожого ураження, що підтверджується реєстровими даними, документом Національної поліції, листом Херсонської міської ради, фототаблицею та електронними доказами.
Тому скаржник звертає увагу суду, що повернення або невручення кореспонденції було зумовлене не поведінкою скаржника, а об`єктивним станом будівлі за адресою доставки та безпековою ситуацією в місті Херсоні.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 по справі №916/3073/25 було складено та підписано 06.08.2025, тобто, крайній строк на її оскарження припадав на 18.08.2025.
Апелянт дізнався про оскаржуване рішенням 12.05.2026 року у зв`язку з блокуванням рахунків та накладення арешту приватним виконавцем.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 року про забезпечення позову було подано засобами електронного зв`язку 31.05.2026, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж на 8,5 місяці, однак протягом 20 днів з моменту ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992 року).
Поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо:
1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»);
2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними
обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»);
3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків бо помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду:
1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім
для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»);
2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий
захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»);
3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).
Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі. При цьому, забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і право суду прийняти та розглянути подану апеляційну чи касаційну скарги.
У рішенні від 21.02.1975 у справі «Ґолдер проти Великої Британії» ЄСПЛ закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. ЄСПЛ у рішенні від 25.07.2003 у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» зазначив, що враховуючи право заявника після виконання відповідної формальності по усуненню недоліків касаційної скарги знову подати касаційну скаргу, то було б надзвичайним формалізмом дорікати заявнику за невдачу його касаційної скарги та відхиляти повторну касаційну скаргу через пропущення строку її подачі.
У рішенні ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані." Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо). ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Основного Закону однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Водночас, нормами чинного процесуального законодавства не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21 та ін.).
У постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17, суд виснував, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Аналогічний висновок наведено також в постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 922/2154/22, від 10.02.2025 у справі № 910/628/20.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення цього строку.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження сформувалася стала судова практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Керуючись викладеним вище та верховенством права, колегія суддів вважає за потрібне поновити Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 у справі №916/3073/25, оскільки наявними доказами підтверджені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для його поновлення.
З огляду на викладене вище, апелянтом усунуто всі недоліки апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25 відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Згідно ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
До відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст. 260 цього Кодексу.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи наведене та відсутність заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали, колегія суддів вважає за необхідне відкрити апеляційне провадження у справі №916/3073/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25.
Відповідно до вимог ст. 268 Господарського процесуального кодексу судова колегія визначилась про можливість призначення справи №916/3073/25 до розгляду.
Керуючись ст. 119, 234, 262, 268 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25.
2. З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25 у розумний строк.
3. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25.
4. Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі засобами електронного зв`язку.
5. Роз`яснити учасникам справи про їх право не пізніше 5-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі засобами електронного зв`язку подати до суду заяви чи клопотання щодо процесуальних питань, зокрема, відводів складу суду тощо.
6. Призначити розгляд справи №916/3073/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "КАЙСАР, ЛТД" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 про забезпечення позову у справі № 916/3073/25 на 27.08.2026 року о 12:30 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду в залі судових засідань №8, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, тел. 301- 417.
7. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.
8. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу суду (inbox@swag.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги"
9. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош