ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/821/1804/26 № 22-ц/821/1805/26 Справа № 712/16833/25
Соснівський районний суд м. Черкаси
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
06 липня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду, Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року про повернення заяви та на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
в с т а н о в и в :
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2026 позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 63256,17 грн, судовий збір у розмірі 3028 грн, а всього 66284,17 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2026 заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 03.06.2026 у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію повернуто заявнику.
Не погодившись із вказаними судовими рішенням, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційні скарги.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.
Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, в якому подано апеляційну скаргу, складає 3328 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подачу апеляційної скарги на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2026 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532,48 грн (3328 грн х 0,2 х 0,8).
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року, в якому було подано позов, складав 3028 грн.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, судовий збір складає 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну позову у даній справі, судовий збір за подання позовної заяви у справі складає 3028 грн.
Оскільки скаржником оскаржується рішення суду повністю, тому судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2026 складає 3633,60 грн (3028 грн х 150 % х 0,8).
Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник ставить питання про звільнення або відстрочку від сплати судового збору за подання апеляційних скарг.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та на ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Перевіривши клопотання, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати.
Зокрема п. 5 ч. 1 ст. 8 вказаного закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ? фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 25.07.2005).
Таким чином, основною умовою для відстрочки суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
Проте, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не долучено жодних доказів, що підтверджують майновий стан сторони.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16?ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі-споживачі у таких справах звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є відповідачем у вказаній цивільній справі, а тому до неї положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються.
На підставі викладено вище, апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення скаржниці ОСОБА_1 від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2026 та на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2026 підлягають залишенню без руху для сплати скаржником судового збору та надання до суду доказів такої оплати або клопотання про відстрочку сплати судового збору разом з належними документами, які звільняють скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2026 року про повернення заяви та на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційні скарги відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України будуть вважатися неподаними і підлягатимуть поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій СІРЕНКО