ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/4118/26
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно стягнутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно стягнутих коштів залишено без задоволення.
10.06.2026 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла направлена 08.06.2026 засобами поштового зв`язку апеляційна скарга ОСОБА_1 на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху до надходження справи з суду першої інстанції.
Матеріали адміністративної справи надійшли до апеляційного суду 23.06.2026.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
01.07.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 998,40 грн, додатково заявник просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2026 по справі №160/4118/26 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 наразі проходить службу в рядах Збройних силах України (копія довідки за Формою 5 додається ) та не мав можливості вчасно та у встановлений законом строк здійснювати відповідні процесуальні дії. Зазначає, що у суді першої інстанції позивач здійснював захист своїх прав особисто, без участі представника або адвоката. 03.06.2026 між адвокатом Нестеченком Д.С. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги у справі № 160/4118/26, 08.06.2026 представником позивача подана апеляційна скарга на рішення суду від 06.05.2026. Тобто апеляційна скарга було складена та подана представником через 5 днів після підписання угоди з позивачем.
Ознайомившись з поданою заявою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянт зазначав, що повний текст рішення було надіслано судом 06.05.2026 та забезпечено загальний доступ до нього 07.05.2026, відповідно вважав останнім днем строку апеляційного оскарження 08.06.2026, оскільки тридцятий день 06.06.2026 припадає на суботу. Зазначав, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху нведені доводи не прийняв, вказував на їх помилковість, зазначивши, що за загальним правилом, у відповідності до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Разом з тим, приписами статті 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, частиною четвертою якої встановлено, що апеляційні скарги у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення, про що також наголошено судом у резолютивній частині рішення.
Оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 05.05.2026, надання загального доступу забезпечено 07.05.2026, тоді як апеляційна скарга направлена до апеляційного суду лише 08.06.2026, тобто з пропуском, встановленого статтею 286 КАС України, десятиденного строку.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
У поданій заяві скаржник не зазначає, коли саме позивач дізнався та ознайомився з оскаржуваним рішенням, зазначає про надання загального доступу до рішення 07.05.2026, отже, вважає саме цю дату початком відліку строку на апеляційне оскарження.
При цьому, вказує на неможливість вчасно у встановлений строк здійснювати відповідні процесуальні дії через проходження позивачем служби в рядах Збройних Сил України, проте доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять, у тому числі відсутня довідка за Формою 5, на яку посилається заявник у поданій заяві.
Крім того, суд зауважує, що початок відліку строку на апеляційне оскарження не може бути поставлений у залежність від укладення договору про надання правничої допомоги, позаяк такі обставини ніяким чином не впливають на поважність причин пропуску строку звернення до суду та є особистим волевиявленням позивача, не залежним від обставин цієї справи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне надати скаржнику можливість надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 в адміністративній справі №160/4118/26
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 року у справі №160/4118/26 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва