ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/4118/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно стягнутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно стягнутих коштів залишено без задоволення.
10.06.2026 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла направлена 08.06.2026 засобами поштового зв`язку апеляційна скарга ОСОБА_1 на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху до надходження справи з суду першої інстанції.
Матеріали адміністративної справи надійшли до апеляційного суду 23.06.2026.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
01.07.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 998,40 грн, додатково заявник просить поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2026 по справі №160/4118/26 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 наразі проходить службу в рядах Збройних силах України (копія довідки за Формою 5 додається) та не мав можливості вчасно та у встановлений законом строк здійснювати відповідні процесуальні дії. Зазначає, що у суді першої інстанції позивач здійснював захист своїх прав особисто, без участі представника або адвоката. 03.06.2026 між адвокатом Нестеченком Д.С. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги у справі № 160/4118/26, 08.06.2026 представником позивача подана апеляційна скарга на рішення суду від 06.05.2026. Тобто апеляційна скарга була складена та подана представником через 5 днів після підписання угоди з позивачем.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 в адміністративній справі №160/4118/26, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
09.07.2026 до суду надійшла подана 08.07.2026 представником позивача Нестеченком Д.С. заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, де останній зазначає, що позивач ознайомився з повним текстом оскаржуваного рішення 07.05.2026 в системі «Електронний суд», у зв`язку з перебуванням в лавах Збройних Сил України позивач зміг укласти договір з представником - адвокатом Нестеченком Д.С. лише 03.06.2026.ю на підтвердження чого надається довідка за формою 5. 08.06.2026 представником позивача подана апеляційна скарга на рішення суду від 06.05.2026. У зв`язку з участю позивача у заходах щодо захисту України просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 06.05.2026 у цій справі.
До заяви долучена довідка від 08.04.2026 №151 за формою 5, видана військовою частиною НОМЕР_1 , про те, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
За загальним правилом, у відповідності до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Разом з тим, приписами статті 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, частиною четвертою якої встановлено, що апеляційні скарги у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення, про що також наголошено судом у резолютивній частині рішення.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, рішення у справі №160/4118/26 прийнято Солонянським районним судом Дніпропетровської області 06.05.2026.
Позивач вказує, що ознайомився з повним текстом оскаржуваного рішення 07.05.2026 в системі «Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 направлена до апеляційного суду 08.06.2026, тобто із значним пропуском строку, встановленим статтею 286 КАС України.
Ураховуючи, що строк апеляційного оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 закінчився 15.05.2026, а з апеляційною скаргою позивач звернувся 08.06.2026, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження заявнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, зобов`язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк та на підтвердження вказаних у заяві обставин, скаржником надано не було.
При цьому, складена військовою частиною НОМЕР_1 довідка від 08.04.2026 №151 свідчить про те, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у цій військовій частині, проте ніяким чином не підтверджує неможливості подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання викладених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд зауважує, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку відповідає принципу юридичної визначеності та не порушує право на судовий захист, якщо скаржник не навів належних доказів поважності причин пропуску.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі №160/4118/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, про визнання протиправними дій, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити дії, стягнення безпідставно стягнутих коштів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений стаття 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко