ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
08 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3961/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 (суддя Ю.М.Невінгловська, м. Одеса, повне рішення складено 20.01.2023)
у справі №916/3961/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕЗЕРВ"
до відповідача: Фермерського господарства "СОТИ"
про стягнення 676998,54 грн,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕЗЕРВ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "СОТИ", в якій просило:
-стягнути з відповідача 676998,54 грн, з яких: 540698,16 грн - основний борг, 32886,30 грн - пеня, 81104,73 грн - штраф, 22309,35 грн - 3% річних;
-зобов`язати відповідача утриматися від дій щодо продажу, відвантаження, переміщення соняшника врожаю 2021 року, який знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у власності та у користуванні ФГ "СОТИ" в межах заявлених позовних вимог в розмірі 676998,54 грн.
В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕЗЕРВ" подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач просив розглядати позовну заяву тільки в частині вимоги майнового характеру, а саме: про стягнення 676998,54 грн.
Ухвалою суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі №916/3961/21 за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "СОТИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-РЕЗЕРВ" заборгованість у розмірі 500000,00 грн, пеню у розмірі 30342,69 грн, штраф у розмірі 75000,00 грн та 3% річних у розмірі 20654,17 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 9389,95 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, поданою 21.06.2026 через систему "Електронний суд", в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу Південно-західним апеляційним господарським судом зареєстровано 22.06.2026 за вх.№2539/26.
Одночасно скаржником заявлено клопотання (вх.№2554/26 від 22.06.2026) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та клопотання (вх.№2555/26 від 22.06.2026) про відстрочення сплати судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 у справі №916/3961/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3961/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
03.07.2026 матеріали справи №916/3961/21 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі скаржник просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду, яким задоволено позовну вимогу майнового характеру, за подання вказаної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 у справі №916/3961/21 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 11267,94 грн, виходячи з такого розрахунку:
625996,86 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру, яка оскаржується апелянтом) х 1,5% (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) х 0.8 (коефіцієнт пониження судового збору) = 11267,94 грн.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надав жодних доказів сплати судового збору.
Між тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване наступним.
Так, апелянт вказує, що на даний час його майновий стан є вкрай тяжким і об`єктивно унеможливлює одноразову сплату вказаної суми збору під час направлення скарги. Розмір судового збору (11267,95 грн) значно перевищує реальні поточні доходи скаржника та становить загрозу для забезпечення базових життєвих потреб, а відмова у відстроченні призведе до порушення права на доступ до правосуддя та справедливий суд, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Розглянувши вказане клопотання скаржника колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Колегія суддів зауважує, що відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).
Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану для можливості звільнення від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Разом з тим, задоволення невмотивованої заяви про відстрочення сплати судового збору призведе до дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Так, скаржник, крім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, не надав інших доказів, які б у сукупності підтверджували його незадовільний майновий стан. Такими документами, зокрема, є банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки про перелік розрахункових та інших рахунків скаржника, документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подане скаржником клопотання не містить достатніх та належних доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 у справі №916/3961/21, а відтак, у його задоволенні необхідно відмовити.
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 11267,94 грн.
Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду розглядатиметься колегією суддів після усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України,
апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх.№2555/26 від 22.06.2026) про відстрочення сплати судового збору.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 у справі №916/3961/21 залишити без руху.
3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Роз`яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
5.Повідомити скаржника про можливість подати заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, та докази сплати судового збору, використовуючи засоби електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран