УХВАЛА
08 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 5/219-6-10-8-К (907/596/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Ужгородського комунального підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ракущинця А.А.
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 (колегія суддів у складі : Панова І.Ю. - головуюча, Зварич О.В., Міліціанов Р.В.)
у справі № 5/219-6-10-8-К (907/596/24)
за позовом Ужгородського комунального підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ракущинця А.А.
до 1) Територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради; 2) Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради
про визнання права господарського відання,
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 18.06.2026 від Ужгородського комунального підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ракущинця А.А. (далі - арбітражний керуючий Ракущинець А.А.) надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі №5/219-6-10-8-К (907/596/24) разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, так, відповідно до пункту 2 частини четвертої вказаної статті до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
УКПТМ "Ужгородтеплокомуненерго", в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ракущинця А.А. в липні 2024 звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Територіальної громади міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради про визнання права повного господарського відання за Ужгородським комунальним підприємством теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" на нежитлову будівлю, власником якої є Територіальна громада м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради, а саме нежитлову будівлю котельні загальною площею 222.7 кв. м. розташовану в м. Ужгороді по вул. Нахімова, 3А"(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). При цьому вартість спірного майна складає 1587000,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п.п. 3 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п.7 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржник повинен був сплатити судовий збір за звернення до суду касаційної інстанції в сумі 38088,00 грн (23805,00 (1,5% від 1587000,00) х 200% х 0.8.), проте арбітражний керуючий Ракущинець А.А. до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, але зазначає у касаційній скарзі про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Верховний Суд звертає увагу, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява №68490/01).
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", п.1 ст. 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", п. 1 ст. 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закон України "Про судовий збір").
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.
Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на суд".
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Особа, яка заявляє клопотання звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору чи відстрочити його сплату.
Питання про зменшення розміру судового збору або чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, до касаційної скарги арбітражного керуючого Ракущинця А.А. не додано доказів на підтвердження доводів щодо скрутного матеріального положення скаржника, тобто, документів, які б підтверджували скрутний майновий стан скаржника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у нього грошових коштів для сплати судового збору. У зв`язку з викладеним, вказане клопотання арбітражного керуючого Ракущинця А.А. не підлягає задоволенню.
Оскільки арбітражним керуючим Ракущинцем А.А. до касаційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то така касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК.
Згідно з частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Ракущинця А.А. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 38088,00 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання арбітражного керуючого Ракущинця А.А. про поновлення строку касаційне оскарження судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Ужгородському комунальному підприємству теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ракущинця А.А. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання ним касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі №5/219-6-10-8-К (907/596/24).
2. Касаційну скаргу Ужгородського комунального підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Ракущинця А.А. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у справі №5/219-6-10-8-К (907/596/24)- залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков