УХВАЛА
08 липня 2026 року
м. Київ
справа № 520/15243/25
адміністративне провадження № К/990/28176/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі № 520/15243/25 за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРГОН» про скасування висновків,
У С Т А Н О В И В:
Відділ освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просив:
- скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA- 2025-04-11-011824-a Державної аудиторської служби України від 29 травня 2025 року в частині встановлення порушень: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРГОН» установлено порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог абзацу десятого частини першої статті 10 Закону.
- скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA- 2025-04-11-011824-a Державної аудиторської служби України від 29 травня 2025 року в частині: зобов`язує здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року, позов задоволено.
Скасовано Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA- 2025-04-11-011824-a Державної аудиторської служби України від 29 травня 2025 року в частині встановлення порушень: за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРГОН» установлено порушення вимог абзацу першого пункту 43 та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог абзацу десятого частини першої статті 10 Закону.
Скасовано Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA- 2025-04-11-011824-a Державної аудиторської служби України від 29 травня 2025 року в частині: зобов`язує здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Відділу освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами загального позовного провадження.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
18 червня 2026 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №520/15243/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в обґрунтування якого посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу першого пункту 43, абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проаналізувавши доводи скаржника, Суд доходить висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відповідач посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, не наводить у касаційній скарзі належного обґрунтування як саме такий висновок щодо цих норми може вплинути на вирішення подібних спорів у інших справах, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні ознаки характерні виключно для цих правовідносин.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі № 520/15243/25 за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Державної аудиторської служби України третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ САРГОН» про скасування висновків повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак