Дата документу 09.07.2026 Справа № 278/5394/25
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 278/5394/25Головуючий у 1-й інстанції: Мінаєв М.М.
Провадження № 22-ц/807/1795/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Мінгазова Р.В.,
Онищенка Е.А.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 365 447,32 грн., що складається з основного боргу - 344 425,50 грн., інфляційних втрат - 14 680,62 грн., 3% річних і штрафних санкцій - 6 341,20 грн., та судові витрати.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року цивільну справу передано на розгляд за територіальною підсудністю до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у вищевказаній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
У грудні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Лабік Г.І. сформував в системі «Електронний суд» заяву про зупинення провадження у справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку із проходженням відповідачем військової служби у складі Збройних Сил України.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Лабіка Г.І. задоволено.
Провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2025 року у цій справі залишено без змін.
01.04.2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» заяву про поновлення провадження у цій справі.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2026 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про вчинення процесуальний дій до поновлення провадження у справи та (або) про поновлення провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
11.04.2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» клопотання про поновлення провадження у цій справі.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2026 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 від 13 квітня 2026 року про поновлення провадження у справі № 278/5394/25 за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
30.04.2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2026 року клопотання ОСОБА_1 від 01.05.2026 року про поновлення провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики повернуто позивачу.
Ухвалою Запорізького апеляційного суд від 21 травня 2026 року відмовлено у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, та повернуто її скаржнику.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2026 року скасовано, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 01.05.2026 про поновлення провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду від 26 червня 2026 року скасувати, поновити провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Однак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може бути відкрито з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК Україні).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжкових ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до прийняття остаточного рішення у справі.
Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі, поновити провадження у цивільній справі №278/5394/25.
Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до суду.
Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 522/1654/18 (провадження 61-15599св19).
Крім того, доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" № 3236/03).
Апеляційний суд також звертає увагу, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі була предметом апеляційного перегляду.
Повернення позивачеві апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у поновленні провадження у справі за участі відповідача, який продовжує службу в лавах Збройних Сил України, не є порушенням права доступу до апеляційного суду. Позивач не позбавлений можливості включити свої заперечення на ухвалу про відмову у поновленні провадження у справі до апеляційної скарги на рішенням суду, яке буде ухвалено за результатами розгляду справи по суті спору.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі № 278/5394/25 підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, якщо, на думку апелянта, відповідні процесуальні порушення допущені судом унеможливлять захист прав та інтересів, такі можуть бути підставами оскарження рішення суду по суті спору.
За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання відповідності апеляційної скарги вимогам цивільного процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2026 року у цій справі повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: Р.В. Мінгазов
Е.А. Онищенко