1 Справа № 278/5394/25 2/335/3663/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю з Житомирського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 365447,32 грн. за договором позики, укладеним 06.03.2025.
Ухвалою суду від 01.12.2025 було відкрите провадження у справі, її розгляд був визначений в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.12.2025 провадження у справі було зупинене на стадії підготовчого провадження за клопотанням представника відповідача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27.03.2026 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на вказану ухвалу суду про зупинення провадження у справі було залишено без задоволення, ухвалу Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 29.12.2025 залишено без змін.
Ухвалами Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.04.2026, 21.04.2026 та 26.06.2026 були залишені без задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі з тих підстав, що позивачем не було наведено обставин і надано доказів, які свідчили б про припинення існування підстав для зупинення провадження у справі.
22.07.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло в електронному виді клопотання позивача про витребування від відповідних органів відомостей про проходження відповідачем військової служби, та про поновлення провадження у справі у випадку встановлення відсутності підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
В період часу з 29.06.2026 по 31.07.2026 головуючий у цій справі суддя Мінаєв М.М. не перебував на робочому місці з підстав, передбачених законом.
05.08.2026 судом був скерований запит до військової частини НОМЕР_1 щодо підтвердження або спростування наявних відомостей про проходження відповідачем військової служби.
26.08.2026 до суду надійшов лист від 16.08.2026 № 1681/5536 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 з підтвердженням того факту, що старший лейтенант ОСОБА_2 станом на 16.08.2026 дійсно проходить військову службу у вказаній військовій частині на посаді начальника служби військової техніки логістики військової частини НОМЕР_1 . Також до вказаного листа додана копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2025 № 367 про зарахування ОСОБА_2 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
На підставі цього, ухвалою суду від 26.08.2026 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі було відмовлено.
02.09.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшло чергове клопотання, в якому позивач просить суд з`ясувати у відповідача ОСОБА_2 , чи не заперечує він проти поновлення провадження у справі, і у випадку, якщо відповідач не заперечує, - поновити провадження у справі і призначити судове засідання, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку.
Клопотання обґрунтоване, зокрема, тим, що за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22, суд вправі не зупиняти провадження у цивільній справі, стороною якої є військовослужбовець, якщо такий військовослужбовець проти такого зупинення.
Позивач зазначив, що на даний час йому не відома актуальна та однозначна позиція відповідача щодо подальшого зупинення провадження у справі, а тому він вважає за необхідне отримати від відповідача його безпосередню позицію.
Розглянувши вказане клопотання позивача, суд не вбачає підстав для його задоволення, звернувши увагу позивача на таке.
Пункт другий частини першої статті 252 ЦПК України покладає на суд обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Дійсно, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22, суд вправі не зупиняти провадження у цивільній справі, стороною якої є військовослужбовець, якщо такий військовослужбовець проти такого зупинення.
Суд нагадує, що провадження у цій справі було зупинене саме за клопотанням про це від відповідача ОСОБА_2 , який скористався процесуальним правом, що надане йому законом.
Суд, керуючись такими засадами цивільного судочинства, як верховенство права , повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами, - виходить з того, що добросовісність сторін у реалізації ними своїх процесуальних прав і виконанні обов`язків презюмується, якщо інше не випливає з матеріалів справи.
У зв`язку з цим, суд зауважує, що з часу ухвалення судового рішення про зупинення провадження у цій справі відповідач ОСОБА_2 не звертався до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, а так само не повідомляв суд про відсутність у нього заперечень проти задоволення кожного з п`яти клопотань позивача про поновлення провадження у справі, хоча кожне з них доступне представнику відповідача в «Електронному суді».
Відтак, суд зобов`язаний керуватись останньою у часі висловленою процесуальною позицією відповідача щодо питання про зупинення провадження у справі до тих пір, поки не зміняться об`єктивні обставини (відповідач втратить статус військовослужбовця або буде припинений воєнний стан), або поки відповідач за власним волевиявленням не повідомить суд про те, що він не заперечує проти поновлення провадження у справі.
При цьому нормами ЦПК України не передбачено вчинення судом такої процесуальної дії у цивільній справі, провадження у якій зупинене, як з`ясування позиції відповідача щодо подальшого зупинення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, однак ця норма не звільняє учасників судового процесу від обов`язку добросовісно користуватись наданими ним процесуальними правами.
З цього випливає, що обов`язок суду сприяти учасникам в реалізації їх процесуальних прав виникає, зокрема, якщо такі учасники зазнають істотних труднощів у цьому, в тому числі у збиранні і поданні доказів.
Суд зауважує, що відсутність у позивача відомостей про актуальну процесуальну позицію відповідача не є підставою для вчинення судом процесуальних дій.
Позивач, звернувшись до суду з клопотанням про з`ясування позиції відповідача, не надав доказів того, що він позбавлений можливості самостійно з`ясувати таку позицію шляхом звернення до відповідача як безпосередньо (адже з матеріалів справи позивачу відомо про місце проходження відповідачем військової служби), так і через представника відповідача - адвоката Лабіка Г.І., який бере участь у цій справі через «Електронний суд», відомості про якого також доступні позивачу.
Суд також ще раз звертає увагу позивача на те, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 зауважила, зокрема, про те, системне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 та статті 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути:
припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні;
припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції (п. п. 82, 83 вказаної Постанови ВП ВС).
Станом на час розгляду клопотання позивача від 02.09.2026 у справі відсутні докази про існування обставин, що є підставою для поновлення провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 251, 253, 259-261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 від 02.09.2026 про з`ясування позиції відповідача щодо поновлення провадження та про поновлення провадження у цивільній справі № 278/5394/25 за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Мінаєв