Справа № 761/24346/22
Провадження № 2-др/761/130/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Руденка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 761/24346/22 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів було задоволено у повному обсязі.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсними та зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації вирішено залишити без задоволення.
08 червня 2026 року через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника ОСОБА_1 - Руденка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення.
Так, у вищезазначеній заяві Руденко Олександр Олександрович просить стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 420 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що між ОСОБА_1 та адвокатом Руденком Олександром Олександровичем 05 січня 2023 року укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги. На виконання умов договору адвокатом здійснювався супровід справи №761/24346/22, що підтверджується договором, додатковими угодами до нього, актом приймання-передачі наданих послуг та анотованим зведеним звітом.
Представник позивача зазначає, що справа є складною як з фактичної, так і з правової точки зору, розглядалася судом протягом тривалого часу, вимагала підготовки значної кількості процесуальних документів, участі у численних судових засіданнях, аналізу великого обсягу доказів та формування правової позиції, у зв`язку із чим заявлений розмір витрат є співмірним із характером і складністю виконаної адвокатом роботи.
29 червня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Фєтісов Євген Павлович про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що представником Бабича Владислава Валерійовича пропущено строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, що, відтак, є підставою для залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Руденко Олександр Олександрович в судовому засіданні просив заяву задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Музичко Руслана Василівна просила суд залишити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду на підставі частини 8 статті 141 ЦПК України.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Владімірова Ольга Василівна просила суд залишити вищезазначену заяву без розгляду.
Представник ОСОБА_4 - адвокат Фєтісов Євген Павлович в судовому засіданні підтримав викладене у поданому до суду клопотанні та просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, подану заяву, додані до неї докази, заперечення учасників справи та оцінивши їх у сукупності, суд доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів у було задоволено у повному обсязі.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, під час розгляду справи представником позивача було заявлено про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, що підтверджується матеріалами справи, а саме відзивом від 18 серпня 2023 року на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним; запереченням на відповідь на відзив від 08 вересня 2023 року на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним; запереченням на відповідь на відзив від 20 липня 2024 року на зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З аналізу положень статті 270 ЦПК України вбачається, що ухвалення додаткового рішення є процесуальним способом усунення неповноти судового рішення у випадках, коли суд, вирішивши спір по суті, не вирішив питання щодо судових витрат. При цьому додаткове рішення не є новим вирішенням спору, а спрямоване виключно на усунення пропуску, допущеного під час ухвалення основного рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами вирішення спору відповідно до правил, встановлених цивільним процесуальним законодавством.
Частиною 1, 2 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, саме по собі укладення договору про надання правничої допомоги не є достатньою підставою для стягнення відповідних витрат. Суд повинен перевірити їх фактичне понесення, зв`язок із розглядом конкретної справи, а також співмірність заявленої до стягнення суми критеріям, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Суд зазначає, що питання співмірності витрат на професійну правничу допомогу не вирішується виключно виходячи із погодженого сторонами договору розміру гонорару. Вирішальним є те, чи відповідає заявлена до стягнення сума критеріям, установленим процесуальним законом та сформованій судовій практиці.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05 січня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Руденко Олександром Олександровичем було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги.
На виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2023 та додаткових договорів №1-2023 та №2-2023 до нього адвокатом надавалась правнича допомога ОСОБА_1 у межах розгляду цієї справи.
Факт надання правничої допомоги, її обсяг, зміст, витрачений на надання послуг час та вартість підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року та анотованим зведеним звітом.
Суд зауважує, що як вбачається з п.2 та 3 Додаткового договору №1-2023 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05 січня 2023 року, сторонами було погоджено наступне:
«2. Загальна вартість однієї години правової допомоги. що надається АДВОКАТОМ складає 3 000 гривень.
3. СТОРОНИ погодили фіксовану вартість участі АДВОКАТА у судовому засіданні (у тому числі підготовка до розгляду справи, явка до суду, з урахуванням часу дороги та очікування) у розмірі 4 000 гривень, у тому числі якщо засідання не відбулось. Фіксована вартість застосовується за умови витрати часу меншого за 1 годину. в іншому випадку -загальна погодинна вартість роботи адвоката.».
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.
У висловлених у судовому засіданні запереченнях відповідачами було зазначено, що стороною позивача було пропущено строк подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заперечення представників відповідачів щодо пропуску строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, обрахунок п`ятиденного строку розпочався з 02 червня 2026 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Судом встановлено, що п`ятий день встановленого строку припадає на суботу 06 червня 2026 року, яка є вихідним днем. За таких обставин, оскільки закінчення строку припало на неробочий день, останнім днем вказаного строку є перший робочий день тижня - понеділок 08 червня 2026 року.
Враховуючи, що заява була подана заявником безпосередньо 08 червня 2026 року, тобто в межах визначеного законом строку, суд відхиляє доводи представників відповідачів про пропущення строку як необґрунтовані.
Водночас, досліджуючи зміст анотованого зведеного звіту від 05 червня 2026 року, суд вбачає, що адвокатом була здійснена підготовка та направлення сторонам документів та аналогічні, загальною вартістю 171 000,00 гривень.
Тобто, судом встановлено, що анотований зведений звіт містить значну кількість дій, пов`язаних із технічним забезпеченням виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема підготовкою супровідних листів, направленням процесуальних документів іншим учасникам справи, надсиланням копій документів, здійсненням технічного оформлення та відправленням кореспонденції.
Разом із тим суд виходить із того, що зазначені дії самі по собі не є самостійними видами професійної правничої допомоги, спрямованими на формування правової позиції у справі, підготовку процесуальних документів чи безпосереднє представництво інтересів клієнта в суді.
Такі дії мають допоміжний (організаційно-технічний) характер, є способом реалізації вже підготовлених процесуальних документів та забезпечують їх надсилання іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства.
Суд враховує, що виконання зазначених організаційно-технічних дій є необхідним елементом здійснення адвокатської діяльності, однак саме по собі не свідчить про надання окремої професійної правничої допомоги, яка підлягає самостійному відшкодуванню за рахунок іншої сторони спору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати, заявлені окремими позиціями анотованого зведеного звіту щодо підготовки супровідних листів, направлення процесуальних документів учасникам справи, технічного оформлення та відправлення кореспонденції, не відповідають критеріям необхідності та співмірності у розумінні статей 137, 141 ЦПК України як самостійні витрати на професійну правничу допомогу, а тому не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення по справі, яким вирішити розподіл судових витрат та задовольнити заяву частково про розподіл витрат, а саме: стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 249 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Руденка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації - задовольнити частково.
Винести по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки та іпотечного договору недійсним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частинах на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 249 000,00 грн.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
ОСОБА_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
Суддя: