УХВАЛА
16липня 2026 року
м. Київ
справа № 759/11133/25
провадження № 61-9089ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє предстаник - адвокат Грубська Ксенія Володимирівна, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом знесення самочинного будівництва та повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2025 року Святошинськаокружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радизвернулася до суду із позовом доОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землею шляхом знесення самочинного будівництва та повернення земельної ділянки.
Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 29 жовтня 2025 року позов задовольнив.
Усунув перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою загальною площею 0,10 га кадастровий номер [номер приховано]:75:307:0098 за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0070 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:75:307:0098 за адресою: АДРЕСА_1 , у придатному для використання стані, включаючи знесення гаражу загальною площею 70 кв. м та огорожі.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір по справі у розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 та особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.
Київський апеляційний суд постановою від 30 квітня 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрив.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року залишив без змін.
07 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грубська К. В., через підсистему «Електронний суд». подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року в указаній справі.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду отримано представником заявниці 26 червня 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявницею пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржуються судові рішення щодо позовної вимоги майнового характеру (усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення гаража).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості майна.
При цьому слід зазначити, що вимога про знесення самочинного будівництва, що перешкоджає користуванню земельною ділянкою, є майновою вимогою, оскільки вона стосується відновлення законного володіння та користування майном (земельною ділянкою) шляхом примусового демонтажу незаконно збудованих об`єктів, що обмежують права власника. Така вимога спрямована на захист права власності та забезпечення можливості повноцінно використовувати свою власність. Успішне задоволення такої вимоги призведе до знесення незаконно збудованих об`єктів, що фактично є відновленням попереднього стану і поверненням можливості повноцінно користуватися своєю землею.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20) зазначено, що: «105. По-друге, за подання як віндикаційного, так і негаторного позовів позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. Такий обов`язок має і держава, від імені та в інтересах якої діє прокурор. Оскільки у позовній вимозі «витребувати з незаконного володіння… земельну ділянку… у придатному для використання стані шляхом знесення об`єкта нерухомості, а саме житлового будинку» прокурор поєднав одночасно два способи захисту порушеного права, а сплатив судовий збір лише за одну майнову вимогу, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, апеляційний суд не мав підстав задовольняти цю вимогу як дві окремі: і витребувати спірну земельну ділянку, і знести споруджене на ній нерухоме майно».
Отже, вимога про знесення гаража загальною площею 70 кв. м та огорожи є майновою вимогою і судовий збір, який підлягає стягненню з заявника, повинен був обраховуватися, виходячи з вартості майна.
Заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного майна, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати сплачений розмір судового збору та в разі необхідності доплатити судовий збір.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру судовий збір за наступною формулою (А х 1 % х 200 % х коефіцієнт 0,8), де А - це вартість спірного майна.
Також необхідно врахувати вже сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє предстаник - адвокат Грубська Ксенія Володимирівна, про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 рокута постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє предстаник - адвокат Грубська Ксенія Володимирівна, строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 рокута постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє предстаник - адвокат Грубська Ксенія Володимирівна, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 рокута постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Петров