Броварський міськрайонний суд Київської області
Справа № 361/8605/26
Провадження № 2/361/4278/26
20.07.2026
УХВАЛА
20 липня 2026 року місто Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Савчак С.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Броварського міськрайонного суду Київської області Савчака Сергія Петровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 року внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями Броварського міськрайонного суду Київської області судді Савчаку С.П. надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
17.07.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Савчака С.П. Заява про відвід судді Савчака С.П. мотивована тим, що оприлюдненими у Єдиному державному реєстрі судових рішень по справі 361/13942/25 і документи, що містяться в справі 361/13942/25, беззаперечно, чітко, дослівно свідчать про такі факти, що:
1) під час розгляду справи 361/13942/25 судом офіційно визнано факт несвоєчасного направлення їй, відповідачу матеріалів позовної заяви. Унаслідок цього вона була позбавлена можливості належним чином реалізувати процесуальні права, передбачені ЦПК України, у тому числі права на належну підготовку до розгляду справи. В ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2026 року у справі № 361/13942/25 дослівно зазначено "Суд погоджується, що представником відповідача було отримано скан-копію позову та доданих до неї документів 29.01.2026 року."Зазначена фраза наведена у відкритому судовому рішенні саме у такій редакції та цитатується мною дослівно. Але при тому засідання проводились і без надання доступу відповідача до позову, тобто засідання проводились раніше ніж відповідач отримав текст позову, а клопотання, про надання додаткового часу відповідачу, який був втрачений тому, що позов судом не направлявся вчасно судом, тобто з незалежних від відповідача причин, а клопотання не було задоволене ніколи;
2) під час розгляду справи 361/13942/25 суд помилково дійшов висновку про перебування її, відповідача начебто на території України на підставі відповіді Державної прикордонної служби України, хоча така відповідь стосувалася лише окремого періоду, визначеного у запиті, складеного за датами які запропонував позивач і сама по собі відповідь про відсутність перетину кордону в певні дати не підтверджувала зазначений хибний висновок суду, начебто про перебування на території України. У Протоколі судового засідання № 6113672 від 20.03.2026 року у справі № 361/13942/25 дослівно зазначено: "Вважаю за потрібним оголосити відповідь Державної служби України про те що відповідачка з дітьми не залишала кодон та територію України" Зазначена фраза наведена у протоколі судового засідання саме у такій редакції та цитується нею дослівно. При тому відповідач не тільки на момент розгляду справи, а і на момент подання позову до суду знаходилась за межами України.
3) у відкритому судовому рішенні були викладені відомості щодо стану здоров`я її дітей, які, як убачається з матеріалів справи, не були підтверджені належними медичними доказами. В ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 грудня 2025 року у справі № 361/13942/25 суд зазначив дослівно: "візуально мають ознаки затримки психичного розвитку". Зазначена фраза наведена у відкритому судовому рішенні саме у такій редакції та цитується нею дослівно. При цьому в ухвалі не наведено посилання на жодний медичний висновок чи інший належний і допустимий доказ, який би підтверджував таке твердження.
Кожна із зазначених обставин окремо може бути предметом оцінки в порядку перегляду судових рішень. Однак саме їх сукупність створює об`єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності судді при повторному розгляді справи за її участі. Більше того, попередня справа безпосередньо стосувалася реалізації її батьківських прав, а предметом цієї справи є захист майнових прав тих самих дітей шляхом стягнення аліментів. Незважаючи на різний предмет спору та різний склад сторін, обидві справи пов`язані з реалізацією її прав як матері та прав її дітей. За таких обставин, враховуючи сукупність процесуальних дій судді під час розгляду попередньої справи, а також значущість прав та інтересів дітей, у неї виникли об`єктивні сумніви щодо можливості забезпечення цим самим суддею безстороннього розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним, безстороннім судом, встановленим законом. Право на розгляд справи безстороннім судом є однією з фундаментальних гарантій права на справедливий суд. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за двома критеріями - суб`єктивним та об`єктивним. Суб`єктивний критерій полягає у встановленні того, чи мав конкретний суддя особисту упередженість або прихильність у справі. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не буде доведено протилежне.
Водночас об`єктивний критерій передбачає оцінку того, чи існують встановлені обставини, які можуть об`єктивно викликати у сторони або у стороннього розумного спостерігача обґрунтовані сумніви щодо неупередженості суду. Вирішальним є не лише питання фактичної безсторонності судді, а й те, чи забезпечує суд довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти учасникам судового процесу. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що правосуддя повинно не лише здійснюватися, а й бути очевидним для суспільства як таке, що здійснюється безсторонньо. Саме тому навіть зовнішні обставини, які можуть породжувати об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду, мають враховуватися під час вирішення питання про відвід судді.
За таких обставин для стороннього об`єктивного спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо здатності суду забезпечити повністю безсторонній розгляд цієї справи.
Дослідивши заяву про відвід суддя встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
- він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
- він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
- є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя Савчак С.П. дійсно розглядав справу № 361/13942/25 за позовом Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про відібрання дітей. Позов було задоволено та відібрано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її дітей, а саме - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
На час подання заяви про відвід рішення не набрало законної сили та перебуває на перегляді в Київському апеляційному судді за поданою апеляційною скаргою представника ОСОБА_1
В ухвалі від 15.12.2025 року про відкриття провадження у справі суддею Савчаком С.П. дійсно було вказані підстави заявленого позову, в тому числі щодо «візуальних ознак у дітей затримки психічного розвитку», але зазначене суддею відбулося відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 187 ЦПК України - «про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються предмет та підстави позову».
В даному випадку суддею було зазначено про твердження позивача в позові, як однієї з підстав для відібрання дітей без позбавлення батьківських прав внаслідок невиконання ОСОБА_5 своїх батьківських обов`язків.
Рішення/ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться в знеособленому вигляді та особи, які не є учасниками справи не мають даних про осіб, які в них йдеться.
Ухвалою суду від 16.02.2026 року суддею Савчаком С.П. дійсно було зазначено, що «суд погоджується, що представником відповідача було отримано скан-копію позову та доданих до неї документів 29.01.2026 року. При цьому, і сама відповідачка не отримала копію позову з доданими до неї документами, які повернулися до суду відділенням поштового зв`язку».
Одночасно, вказаною ухвалою судом було долучено відзив представника відповідача на позовну заяву.
В даному випадку, відповідачка була представлена у справі вибраним нею представником, який вчиняв дії в її інтересах заперечуючи проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Отже, ОСОБА_5 була повідомлена про наявність справи у суді де вона перебувала в якості відповідача та її інтереси забезпечував вибраний нею представник.
Крім того, саме судом було забезпечено надіслання представнику відповідача за допомогою можливих засобів зв`язку в період масового відключення електропостачання та постійних повітряних тривог копії позову та доданих до неї документів.
Твердження відповідача щодо помилкового висновку суду про перебування відповідача на території України взагалі не може свідчити на думку суду про неупередженість судді, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Сама ОСОБА_1, що суд прийшов до такого висновку на підставі відповіді Державної прикордонної служби України, а отже висновок суду ґрунтувався саме на досліджених доказах.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя Савчак С.П. не вбачає в поданій заяві про його відвід інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. ОСОБА_1 незгодна саме з процесуальними рішеннями судді в іншій справі, яка хоча і стосується безпосередньо її. Отже, відвід на думку суду є необґрунтованим та заява про відвід судді є такою, що не підлягає задоволенню суддею Савчаком С.П.
У зв`язку із зазначеним дану справу слід передати до канцелярії Броварського міськрайонного суду Київської області на автоматизований розподіл для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який вирішить питання про відвід судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36-40, 76-83, 95, 258-261, 351-355 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів у відповідності до частини першої статті 33 Цивільного процесуального кодексу України, до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 20 липня 2026 року.
Суддя С.П. Савчак