печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46105/25-ц
УХВАЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В. при секретарі - Погребняк В.Д., за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Губської А.В про скасування заходів забезпечення позову та клопотання про зустрічне забезпечення у цивільній справі 757/46105/25-ц за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів),
В С Т А Н О В И В:
Представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Губська А.В звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2025 року у справі №757/46105/25-ц Посилається на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) та накладено арешту у межах суми позову 47 691 622,4 грн. на: грошові кошти, що належать ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), які знаходяться на всіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово кредитних установах та майно (рухоме та нерухоме), яке належить ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), у тому числі (1) квартиру за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851974332109), (2) машиномісце № НОМЕР_3 у підземному паркінгу, поверх: підвал - 3, в літ. А, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1569529480000) та (3) машиномісце в підземній автостоянці №5, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 31993833), оскільки вжиття заходів забезпечення позову, без врахування вимог щодо співмірності таких заходів, фактично арештовані грошові кошти на суму, що удвічі перевищує ціну позову, що в свою чергу порушує права відповідачів. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав вказне клопотання про скасування заходів забезпечення позову та оголосив клопотання про зустрічне забезпечення, яке було подано до суду 15.12.2025 року пердставником Губською А.В . Представник відповідача ОСОБА_3 не заперечувала щодо скасування заходів забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення. Представник позивача просив відмовити у задоволенні скасування заходів забезпечення позову та застосування зустірчного забезпечення. Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного. Судом встановлено, що у провадженні суду слухається справа з 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2025 року в межах розгляду справи за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів), був накладений арешт у межах суми позову 47 691 622,4 грн. на: грошові кошти, що належать ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), які знаходяться на всіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово кредитних установах та майно (рухоме та нерухоме), яке належить ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), у тому числі (1) квартиру за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 851974332109), (2) машиномісце № НОМЕР_3 у підземному паркінгу, поверх: підвал - 3, в літ. А, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1569529480000) та (3) машиномісце в підземній автостоянці №5, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 31993833), оскільки вжиття заходів забезпечення позову, без врахування вимог щодо співмірності таких заходів, фактично арештовані грошові кошти на суму, що удвічі перевищує ціну позову, що в свою чергу порушує права відповідачів. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При зверненні до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову заявник посилається, що на даний час у арешті відпала потреба, сторони на стадії врегулювання спору мирним шляхом. Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення. На момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено та триває, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову. Таким чином. суд приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову до розгляду даної справи по суті та ухвалення судом відповідного рішення, суперечитиме меті заходів забезпечення позову. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Губської А.В про скасування заходів забезпечення позову та клопотання про зустрічне забезпечення у цивільній справі 757/46105/25-ц за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів). Відповідно до ч.4,6 ст.158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Щодо застосування зустрічного забезпечення, необхідно зазначити наступне. Представник відповідача просила застосувати зустрічне забезпечення шляхом встановлення розміру зустрічного забезпечення в сумі, яка буде співмірною із заходами забезпечення позову, застосованим Печерським районним судом м.києва від 05.11.2025 року, шляхом внесення протягом 10 днів з дня винесення ухвали суду на депозитний рахунок Печерського суду м.Києва грошових коштів позивачем ОСОБА_9 в сумі 23 845 811,2 грн та позивачем ОСОБА_6 в сумі 23 845 811,2 грн. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. При цьому, як вказує Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 2 березня 2023 року у справі № 643/14180/21, відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржених судових рішень, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 487/5726/19 та від 30 червня 2021 року у справі № 752/2342/19, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/34352/21. Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вказаної позиції дотримується і Верховний суд, який у постанові від 2 березня 2023 року у справі № 643/14180/21 зазначив, що зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом. Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Посилання представника відповідача на те, що відповідач зазнає збитків, оскільки вжиті заходи забезпечення позову обмежують його права та інтереси, позбавляючи його права розпоряджатися належним йому майном на праві власності, судом також до уваги не приймаються, з огляду на те, що самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. А тому, суд розцінює такі твердження відповідача, а також твердження про те, що вжиті заходи забезпечення позову впливають на матеріальний стан відповідача і їх застосування може завдати останньому значних збитків, не відповідає дійсності, оскільки застосування заходів забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, гарантованих ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, оскільки вказане твердження представника відповідача є лише його припущенням. Вищенаведене у сукупності є підставою для відмови у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову. Керуючись ст.158 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Губської А.В про скасування заходів забезпечення позову та клопотання про зустрічне забезпечення у цивільній справі 757/46105/25-ц за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого майна (грошових коштів) - залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складання повного тексту 10.07.2026
Суддя Т.В.Остапчук