УХВАЛА
20 липня 2026 року
м. Київ
справа № 440/2543/21
адміністративне провадження № К/990/30300/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Полтавської обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави Україна в особі Полтавської обласної прокуратури (надалі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якій просив:
- визнати бездіяльність Полтавської обласної прокуратури (державного органу) протиправною в частині неналежного нарахування та проведення розрахунку (виплати) заробітної плати начальнику відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 , а саме невиплати частини заробітної плати, яка мала бути нарахованою та виплаченою, зокрема: посадового окладу та надбавки за вислугу років передбачених пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.01.2020 по 01.06.2021 у розмірі 842940 грн. 99 коп., а також невиплати надбавки за класний чин (старший радник юстиції) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 зі змінами за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 на суму 12000 грн. 00 коп. та безпідставної невиплати додаткової заробітної плати за календарний 2020 рік (преміювання прокурорів) за результатами оцінювання якості їх роботи;
- стягнути з Державного бюджету Україна в особі Полтавської обласної прокуратури на користь начальника відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями службових осіб Полтавської обласної прокуратури (державного органу) всього у розмірі 854940 грн. 99 коп., з них: у вигляді недоотриманої (невиплаченої) частини заробітної плати, яка мала бути нарахованою та виплаченою, зокрема: посадового окладу - на суму 561918 грн. 67 коп., надбавки за вислугу років - на суму 281022 грн. 32 коп. за період із 1 січня 2020 року по 1 червня 2021 року та надбавки до посадового окладу працівників органів прокуратури за класний чин старший радник юстиції, за період з 01.10.2019 по 01.03.2020 - на суму 12000 грн. 00 коп. - шляхом списання коштів з рахунків Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910060), яка є державним органом, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (КПКВ 3504040);
- зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату додаткової заробітної плати за календарний 2020 рік (преміювання прокурорів) за результатами оцінювання якості їх роботи на користь начальника відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 з урахуванням вимог передбачених частиною 2, пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
- зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру, починаючи з 01.06.2021 та в подальшому, здійснювати нарахування та виплати ОСОБА_1 - начальнику відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області заробітної плати, а саме: посадовий оклад, надбавку за вислугу років та премію, передбачених частиною 2, пунктом 9 частини 5 та частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" до моменту втрати права на такі виплати.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року скасовано. Ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої (невиплаченої) частини заробітної плати за період з 01.01.2020 р. до 26.03.2020 р. в розмірі 34172 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят дві) гривні 39 копійок. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
29 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (повний текст постанови складено 28 травня 2026 року) у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення з Державного бюджету Україна в особі Полтавської обласної прокуратури на користь начальника відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у зв`язку з недоотриманої (невиплаченої) частини заробітної плати прокурора.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини другої статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Касаційну скаргу від імені Полтавської обласної прокуратури підписано Харенком Володимиром Миколайовичем, який на підтвердження своїх повноважень, додав до матеріалів касаційної скарги дві довіреності.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач є прокурором. Отже, посада позивача відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Оскільки вказана справа не відноситься до категорії справ незначної складності, участь представника сторони на підставі довіреності унеможливлюється.
Також саме в касаційній скарзі Харенко Володимир Миколайович не зазначив свого посадового становища.
Пунктом першим частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Полтавської обласної прокуратури, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко